Колодяжне

Село (715 жителів) Ковельського району, розташоване на автошляху Луцьк-Ковель.

Уперше в документах Колодяжне згадується в 1583 р. Вважається, що своєю назвою воно зобов’язане двом великим колодязям із прекрасною водою в центрі села, біля яких зупинялися проїжджаючі. Колодяжне ніколи не було великим селом і стало відоме завдяки одному з його хазяїв. В 1881 р. маєток тут придбав статський радник П. Косач, дружина (Ольга) і дочка (Лариса) якого були відомими українськими письменницями, що ввійшли в історію під своїми літературними псевдонімами – Олена Пчілка (1849- 1930 рр.) і Леся Українка (1871–1913 рр.).

Тут Леся Українка з перервами прожила близько 14 років (1893–1907 рр.) зі свого недовгого життя. Звідси вона їздила на тривале лікування до Криму, Італії, Єгипту і Греції. У гості до Косачів приїжджали погостювати сімейства І. Франка і М. Лисенка. Дослідники творчості Лесі Українки вважають, що саме атмосфера колодяжненського маєтку Косачів, навколишня природа і спілкування із селянами стали найважливішими елементами того живильного середовища, звідки черпає життєвий досвід і натхнення будь-який літератор. У1949 р. у скромному будинку Косачів, що зберігся, відкрили музей Лесі Українки, а в 1958 р. одразу два пам’ятники поетесі – у селі (скульптор Г. Кальченко) і на території музею (скульптор В. Сколоздра). На початку нового тисячоліття затишну садибу Косачів істотно обновили, додавши до двох скромних будиночків нову значну будівлю літературно-меморіального музею Лесі Українки.