БЕРЕЗІВКА
БЕРЕЗІВКА
БЕРЕЗІВКА (Березовиця) - село Талалаївського р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Колядин і Мирне. Розташ. на р. Березовиці (лівій прит. р. Лисогору), за 22 км від райцентру і залізнич. ст. Талалаївка. 298 дворів, 703 ж. (1996). Вперше згадується 1666. Входила до Срібнянської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов.(1782-96), до Прилуцького пов. (1797-1923). 1666 - 54 двори селян, з них16господарів «орали на 4-х волах» та 38 господарів - «на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче». 1716 гетьман Ів. Скоропадський віддав половину, а 1725 - усе село прилуцьк. протоієрею Михайлу Трифанівському. 1737 - 155 госп. селян, 1 госп. підсусідків, 113 госп. козаків (38 виборних, 75 підпомічників), 3 госп. козачих підсусідків. Власниками селян були сини М. Трифанівського (Яків, Василь і Петро). 1780 - 60 дворів (100 хат) селян, 19 дворів (31 хата) підсусідків, 110 дворів (232 хати) козаків. 1797 наліч. 1184 душ чол. статі податкового населення; діяли дві дерев, ц-ви: Михайлівська, споруджена 1754 (перша збудована до 1666), і Миколаївська, споруджена 1768. На початку 19 ст. поміщиком Б. був колез. ас. Павло Милорадович. З 40-х pp. 19 ст. у Б. діяло Волосне правління відомства Палати державного майна, якому підпорядковані козаки і державні селяни. Згідно з реформою 1861 у Б. були утворені Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян та нове Волосне правління відомства Палати державного майна. Першому підпорядковувано 4 сільс. громади (808 ревіз. душ), другому - 2209 душ чол. статі. Після реорганізації волостей Б. 1867 стала центром нової волості 2-го стану. j 886 - 149 дворів селян-власників, які входили до 3-х громад (Трифанівського, Ріттера та Жуковського), 259 дворів козаків, 7 дворів міщан та ін., 454 хати, 2335 ж.; діяли 2 поновлені (відповідно, у 1832 і 1834) дерев, ц-ви, 1-ше земське початкове однокласне училище (засн. 1839, у віданні земства з 1872), 2 шинки, З крамниці, 38 вітряків, олійниця, тепловий млин, базар кожної середи. 1910 - 466 госп.,зних козаків - 263, селян - 167, євреїв - 8, ін. непривілейованих -11, привілейованих-17, наліч. 2882 ж., у т.ч. 17 теслярів, 24 кравці, 24 шевці, 4 столяри, 3 ковалі, 199 ткачів, 2 візники, 146 поденників, 56 займалися інтелігентними та 222 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 2882 дес. придатної землі. Діяли: 2 ц-ви, 1 - ше і 2-ге (1912) земські початкові однокласні училища, в яких навчалося 174 хлопч. і 51 дівч.; при Михайлівській ц-ві діяли жіноча церковнопарафіяльна школа і школа грамоти. Землевласниками у Б. були поміщики М. Г. Парфенов-Макаренко та ін. Уродженцями села є укр. композитор М. Т. Коляда (1907-35) і Герой Рад. Союзу М. І. Кузьменко (1914-71). Під час утворення округів Б. 1923 відійшла до Роменського округу.
Українське лікувальне озеро Кунігунда ніколи не замерзає і дозволяє відчути невагомість
Озеро Кунігунда - це соляне озеро, концентрація солі в якому досягає 146-150 %, а вода в цих місцях має підвищену концентрацією брому. Кунігунда...
Найстаріший з діючих мостів України було збудовано ще в ХІІІ ст.
Найдавніший міст України знаходиться у м. Феодосії. Його збудували генуезці ще в ХІІІ ст. Міст функціонує ще й сьогодні. Його довжина становить 10 м.
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.