ВОРОНІВКА

ВОРОНІВКА - село Ічнянського р-ну Хаєнківської сільради. Розташ. на лів. безіменній прит. р. Іченьки (лівої прит. р. Удаю), за 9 км від райцентру та за 6 км від залізнич. ст. Августівка. 81 двір, 168 ж. (1996). Вперше згадується 1717. Входила до Монастирищенської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. ( 1782- 1923), до Малодівицького р-ну Прилуцького округу (1923-30). В17ст. В. - вільне військове село «до ратуші Монастирищенської прислушаюче». Гетьман І. Скоропадський надав її полковнику Федяю, а після його смерті (1717) - журавському сотнику Михайлу Ягельницькому, який володів селом і під час перебування на посаді полк. судді (1728-41). 1740 - 12 дворів (12 хат) селян, 2 двори (2 хати) козаків і 4 бдв. хати козачих підсусідків. Пізніше В. перейшла до сина судді Івана Мих. Ягельницького, який в чині б.т. володів нею 1779. 1780 - 11 дворів (15 хат) селян «різних володінь», 5 дворів (8 хат) козаків. 1797 наліч. 107 душ чол. статі податкового населення. В 1859 - 32 двори, 194 ж. приписаних до парафії Іоана Богослова ц-ви с. Хаєнок. В. входила до Ольшанської вол. 1-го стану. 1886 - 27 дворів селян-власників (1 громада - Галаганівська), 51 двір козаків, 4 двори міщан та ін., 85 хат, 428 ж. 1910-114 госп., з них козаків - 72, селян - 40, ін. непривілейованих - 2, наліч. 626 ж., у т.ч.15теслярів, 1 кравець, 1 швець, 20 ткачів,41поденник, 2 займалися інтелігентними та 57 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 725 дес. придатної землі. Діяла церковнопарафіяльна школа. У 1923-30 pp. В. підпорядкована Хаєнківській сільраді. 1925 - 148 дворів, 691 ж.; 1930 - 143 двори, 643 ж.