ГАЙВОРОН

ГАЙВОРОН - село Бахмацького р-ну, центр сільради, якій підпорядковані нас. пункти Восьме Березня, Нечаїв, Червона Зірка, Шевченкове. Розташ. на р. Басанці (правій прит. р. Ромни), за 27 км від райцентру та за 8 км від залізн. ст. Григорівки. 1141 ж. (1988). Відомий з перш, пол. 17 ст. під назвою «городище Грайворон», яке було надане СигізмундомIIIГородельському старості Криштофу Харлевському. В останнього близько 1640 Г. відібрав Я. Вишневецький. Входив до Голінської (до 60-х pp. 17 ст.), Корибутівської (60 70-і pp. 17 ст.), Красноколядинської (до 1751) і нової Голінської (1751-1781) сотень Прилуцького полку. 1666 - 12 госп. селян (козаки не показані). 1668 біля Г. відбулась битва рос. військ кн. Г. Г. Ромодановськогозтатарами. Вільне військове село, «доратуші Красноколядинської прислушаюче». 1735 «Правління гетьманського уряду» надало його в тимчасове володіння одному з членів Генеральної канцелярії полковнику Гур'єву. 1737 налічувалось28госп. селян, 55 госп. козаків (26 виборних і 29 підпомічників). Гур'єв володів селом 6 років. Після цього село лишалося вільним до 1751, коли гетьман К. Розумовський віддав його генер. підскарбію Мих. Скоропадському у «вічне володіння». Після його смерті Г. перейшов до сина майора Якова Скоропадського. Батько й син насильно скуповували козацькі землі і робили різні утиски місцевим козакам. 1780-51 двір (63 хати)і8 бдв. хат селян, 25 дворів (68 хат) і 28 бдв. хат підсусідків; 53 двори (100 хат) козаків і 15 дворів (ЗО хат) козачих підсусідків. Діяла дерев. Покровська ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666). Поблизу села збереглися кургани скіфського часу (5-3 ст. до н.е.). За 4 км від села на березі р. Ромен виявлені залишки давньоруського городища і поселення (9-13 ст). Після скасування полкового устрою Г. 1782 відійшов до Борзнянського пов. Чернігівського намісництва.