ГУРБИНЦІ

ГУРБИНЦІ- село Срібнянського р-ну, центр сільради, якій підпорядковані с.Дейманівка і с. Тростянець. Розташ. в місці злиття річок Лисогору і Глинної, за12км від райцентру та за 28 км від залізнич. ст. Блотниця. 345 дворів, 755 ж. (1996). Вперше згадуються 1666. Входили до Варвинської, з 1761 - до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. ( 1797- 1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923-30). 1666 - 10 госп. селян,які «орали на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Варвинської прислушаюче». 1674 гетьман І. Самойлович надав його полков, обозному Василю Севастияновичу. Від нього Г. перейшли до нащадків. На початку 19 ст. поміщиком Г. був колез. секретар Олександр Ів. Брежинський, за ним - 50 душ чол. статі селян (1827). Як гурбинський поміщик він згадується 1836-37. 1859 - 167 дворів, 1409 ж. У 1861-66 у Г. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, у віданні якого перебувало 8 громад (575 ревіз.душ) селян; козаки Г. були підпорядковані Іванківському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей Г. 1867 увійшли до нової Іванківської вол. 2-го стану. 1886- 163 двори селян-власників, які входили до кількох сільс. громад (1-е й2-е Брежинське, 1-е й 2-е Новицьке, 1-е й2-е Галенковське та ін.), 4 двори селян казенних, 157 дворів козаків, 4 двори міщан та ін., 352 хати, 1658 ж.; діяли: дерев. ц-ва, церковнопарафіяльна школа, 2 шинки, крамниця, 17 вітряків, олійниця, пивоварня, ґуральня, базар щочетверга. Землевласником у 80-90-х pp. 19 ст. був дворянин Вас. Віктор. Новицький. 1910 (разом з х. Маляренковим) - 344 госп., з них козаків - 159, селян - 177, ін. непривілейованих - 2, привілейованих - 6, наліч. 1871 ж., ут.ч. 11 теслярів, 8 кравців,7шевців, 2 столяри, 2 ковалі, 13 ткачів, 2 візники, 35 поденників, 31 жнець, 24 займалися інтелігентними та 208 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1826 дес. придатної землі; діяли: поновлена 1891 дерев. Троїцька ц-ва (у рад. період закрита), двокласна церковно-учительська і 2 однокласні церковно-парафіяльні школи. У 1923-30 pp. Г. - центр сільради. 1925 - 401 двір, 2040 ж.; 1930 - 440 дворів, 2078 ж. На околицях Г. виявлені поселення та могильники епохи бронзи (2 тис. до н.е.) і черняхівської культури (2-5 ст).