ТРОСТЯНЕЦЬ
ТРОСТЯНЕЦЬ
ТРОСТЯНЕЦЬ (Крячів) - селище Ічнянського р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Барвінкове і Верескуни. Розташ. за 40 км від райцентру та за 24 км від залізничн. ст. Качанівки. 359 дворів, 1015 ж. (1996). Вперше згадується 1549, коли Т. належав Пустинно-Микільському м-реві. Назва походить від одноіменної річки, у верхів'ї якої він розташ. 1629 село було знищене польським загоном. На поч. 18 ст. на цьому місці у верхів'ї р. Тростянця (лівої прит. р. Лисогору) виник хут. Крячів (Тростянець). Хут. входив до складу спочатку Срібнянської, аз 1761 Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923-30). Селяни, що жили на хут., були приписані до с. Васьківців. 1820 в козака І. Хоружія хут. з навколишніми землями купили поміщики Скоропадські. 1833 Ів. Мих. Скоропадський біля хут. почав будівництво палацу, економії і парку. 1859 хут. ще звався Тростянець (Крячів); у ньому наліч. 11 дворів, 89 ж. Діяла мурована Іоанно-Предтечинська ц-ва (побудована 1859 на кошти надв. ради. І. М. Скоропадського), приписна до Успенської ц-ви в с. Васьківцях. Після реформи 1861 в економії Скоропадського займалися вирощуванням на продаж зернових культур і цукрових буряків. Так, 1899 під посіви цих культур було зайнято818 дес. Частина земель здавалася в оренду. У 2-й пол. 19 ст. в Т. діяли цегельний з-д та два млини. Т. входив до Іваницької вол. 1-го стану. 1910 в х. Тростянець - 23 госп., з них козаків - 2, селян - 16, ін. непривілейованих - 3, привілейованих - 2, наліч. 160 ж., ут.ч. 1 тесляр, 1 кравець, 1 столяр, 4 поденники, 9 займалися інтелігентними та 15 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 2620 дес. придатної землі. Діяла Іоанно-Предтечинська ц-ва (закрита за часів рад. влади), парова просорушка. У 1923-30 pp. Т. підпорядкований Бережівській, пізніше Васьківській сільраді. 1922 в селищі відкрився медичний пункт, 1925 - початкова школа, діяв Тростянецький радгосп. 1930 наліч. 41 двір, 161 ж.
Українське біле озеро називають озером молодості
Біле озеро Озеро карстового походження з чистою і прозорою водою.
Замок «Паланок» - це одна з рідкісних українських пам'яток, які мають настільки багату історію (фотозвіт)
Надзвичайний історичний пам'ятник ХІV-ХVII століття, знаменитий своєю архітектурою - замок «Паланок» так оригінально названий через споруджені...
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.