УСТРИЦЯ ЇСТІВНА

УСТРИЦЯ ЇСТІВНА

Ostrea edulis Linnaeus, 1758

Таксономічна належність

Клас — Двостулкові (Bivalvia), ряд — Устриці (Ostreoida).

Природоохоронний статус

Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні

Середземне море, Атлантичний океан — від берегів Європи (Норвегія) до Алжиру та Пн. Америки. В Чорному морі — околиці м. Анапа (Краснодарський край, Росія), в Україні — Каркінітська затока, акваторія Карадазького ПЗ.

Чисельність і причини її зміни

Сучасних даних про чисельність в українській частині ареалу немає. Причини зниження чисельності: забруднення води і дна моря, добування піску, знищення хижим молюском — рапаною, незаконний промисел.

Особливості біології та наукове значення

Вид мешкає в прибережній частині моря на глибині 3-65 м, прикріплюється до каменів, скель, трапляється на піщано-кам'янистих ґрунтах.

Морфологічні ознаки

Черепашка у вигляді викривленого овалу. Стулка, що прикріплюється (ліва) більш опукла, несе на поверхні нерегулярні, іноді розгалужені радіальні ребра. Вільна (права) стулка майже плоска, гладенька або із слабко помітними радіальними зморшками, з припіднятими у вигляді луски лініями наростання. Верхівки слабко виступаючі, різко зігнуті. Забарвлення брудно-сіре, з бузковими (на прикріпленій стулці) або червоно-бурими (на вільній) плямами. Довжина і висота черепашки — до 80 мм, ширина — до 25 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Збереження біотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Не здійснювалися.

Господарське та комерційне значення

Вид вирощується для вживання в їжу в ряді зарубіжних країн.

Основні джерела інформації

Скарлато, Старобогатов, 1972; Starobogatov, 1992.

Автор: В.В. Аністратенко Фото: О.О. Ковтун