КРУШИНА ЛАМКА
Поширення
Крушина ламка росте майже по всій території України (в Степу — рідко, в долинах річок, у Криму — в горах) у лісах і між чагарниками, на вологих луках, по берегах боліт, річок та озер.
Заготівля і зберігання
Лікувальне значення має кора крушини (Cortex Frangulae). Збирають її весною до розпускання листків з молодих частин стовбура та молодих гілок, роблячи на відстані 10—15 см один від одного кільцеві надрізи (до деревини) і з'єднуючи їх поздовжніми розрізами. Не можна заготовляти кору, покриту мохом і лишайниками. Сушать кору на відкритому повітрі, на горищі або в приміщенні з доброю вентиляцією, розстеливши тонким (5—7 см) шаром на папері чи тканині й час від часу перемішуючи. Сушіння припиняють, коли кора стає ламкою. Сухої сировини виходить 43—45 % . Строк придатності — 5 років. Зберігають у сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Сировина відпускається аптеками. Свіжозібрана і висушена кора спричинює нудоту і блювання, але при тривалому її зберіганні побічна дія зникає. Через це кору крушини вживають не раніше, як через рік після збирання. Придатність кори до вживання можна прискорити, витримавши її в сушильній шафі при температурі 100° протягом 1 години. В народній медицині використовують і плоди крушини (також не раніше, як через рік після збирання).
Хімічний склад
Кора крушини містить антраглікозиди (8%), геніни (емодин, ізоемодин, хризофанол), вільні антраноли, тритерпенові глікозиди, смолисті речовини та сліди дубильних речовин. Головним глікозидом свіжозібраної сировини є франгулорозид, який в процесі сушіння і зберігання окислюється до франгуліну.
Фармакологічні властивості і використання
Кора крушини виявляє м'яку послаблюючу дію, яка проявляється через 8—12 годин після вживання ліків. Механізм дії полягає в здатності препаратів крушини посилювати перистальтику товстої кишки, не подразнюючи її слизової оболонки, не впливаючи на тонкий кишечник, і розріджувати калові маси. Застосовують кору крушини при атонії кишечника, звичайних хронічних запорах, а в народній медицині, крім того,— при захворюваннях печінки, при водянці, геморої, подагрі та гарячці. Міцним відваром кори миють тіло при корості, а відвар плодів використовують для компресів і промивань при висипах на шкірі, фурункулах, гнояках і струпах. Порошок плодів вживають усередину при анемії, проносі, водянці й надмірних місячних. Щоб запобігти звиканню до препаратів крушини, їх доцільно чергувати з іншими проносними засобами. Якщо звикання все-таки станеться, що спостерігається при тривалому призначенні крушини, доцільно збільшити дозу. Кора крушини входить до складу шлункових чаїв і проносних чаїв. Вагітним жінкам і жінкам, які годують груддю, препарати кру-шини протипоказані.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар кори (20 г, або ф2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки на ніч; екстракт крушини рідкий (Extractum Frangulae fluidum) по 20—40 крапель на прийом; екстракт крушини сухий (Extractum Frangulae siccum) 1—2 таблетки перед сном; рамніл (Rhamnilum) по 0,2 г на ніч; порошок з плодів крушини по 0,2— 0,5 г тричі на день; одну столову ложку суміші кори крушини ламкої (50 г), листків бобівника трилистого, трави буркуну лікарського (по 20 г) і плодів кмину звичайного (10 г) настоюють 20 хвилин на склянці окропу і п'ють по півсклянки на ніч при хронічних запорах; дві чайні ложки суміші кори крушини ламкої (ЗО г) і листків м'яти перцевої (40 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин, проціджують і п'ють по 1 склянці ввечері для підтримки регулярного випорожнення при гепатиті; одну столову ложку суміші кори крушини ламкої, квіток бузини чорної, плодів фенхелю звичайного (по 20 г) і плодів анісу звичайного (10 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин і п'ють по 1 склянці двічі на день (після обіду і ввечері) при запорах; одну столову ложку суміші кори крушини ламкої (60 г), трави фіалки триколірної, приймочок кукурудзи звичайної, трави деревію звичайного, плодів кмину звичайного і квіток терну звичайного (по 10 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин і п'ють по 2 склянки двічі на день при ожирінні.
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...
У Чорному морі є свій "Бермудський трикутник"
У Чорному морі, біля берегів України є свій Бермудський трикутник. Де так само з незрозумілих причин гинуть кораблі та зникають літаки. Вчені...
Відкриваємо Україну. Печера Кришталева - одна з найбільших печер України
Кришталева печера (Кривченська) - карстова печера в гіпсах. Знаходиться в селі Кривчому (Тернопільська область). Одна з найбільших печер в Україні.