ЛЮБКА ЗЕЛЕНОЦВІТА

Багаторічна трав'яниста рослина з довгасто-овальними бульбами родини зозулинцевих (орхідних). Стебло 30—65 см заввишки, прямостояче, гранчасте, при основі — з 1—3 перетинчастими ланцетними піхвами. Прикореневі листки еліптичні, зближені, тупі, звужені в короткий черешок; стеблові — дрібні, ланцетні, гострі. Квітки неправильні, двостатеві, зеленаво-білі, без запаху, в рідких верхівкових китицях; губа лінійна, тупа, шпорка тонка, на кінці булавовидно-потовщена, удвоє довша за зав'язь. Плід — коробочка. Цвіте у червні—липні.

Поширення

Рідкісна рослина. Трапляється здебільшого в Гірському Криму, досить часто — в Карпатах, на Розточчі-Опіллі, рідше — на Поліссі і в Лісостепу, дуже рідко — в Степу в соснових, листяних і мішаних лісах по чагарниках.

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті любка дволиста.