МЕДУНКА ЛІКАРСЬКА

Багаторічна трав'яниста рослина родини шорстколистих. Стебло ребристе, 10—40 см заввишки, прямостояче, вкрите жорсткими залозистими волосками. Прикореневі листки, зібрані в розетку, серцевидно-яйцевидні, на довгих черешках, загострені, вкриті білуватими плямами. Стеблові листки дрібніші, середні та верхні — сидячі, напівстеблообгортні. Квітки зібрані завійками на верхівках стебел, чашечка п'ятироздільна, дзвониковидна. Віночок трубчастий, спочатку червоний, після запилення — блакитний. Плід складається з 4 кулястих горішків. Цвіте у березні — червні.

Поширення

Західноєвропейський вид, може трапитися на крайньому заході України.

Заготівля і зберігання

Зрізують надземну частину під час цвітіння рослини. Збирають і здорові прикореневі листки (після одцвітання). Заготовляють сировину в сонячну погоду. Зібрану траву уберігають від злежування, бо вона легко запарюється і чорніє. Сушити слід зразу ж після заготівлі. Для цього сировину розстилають тонким шаром на решітках у провітрюваному приміщенні, часто перевертаючи. В сушарнях температура не повинна перевищувати 50°. Занадто повільне сушіння веде до почорніння зілля. При зберіганні суху сировину треба добре провітрювати. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Молоді прикореневі листки містять каротин і до 30 мг% вітаміну С. Трава (Herba Pulmonariae maculosae) містить до 5 % кремнекислоти (половина з цієї кількості — у розчинній у воді формі), дубильні речовини (6—10% ), алантоїн (до 1% ), сапонін, органічні кислоти, синильну кислоту, цукор, слиз, борнезит, кверцетин, кемпферол та мінеральні солі.

Фармакологічні властивості і використання

Рослина виявляє протизапальну, відхаркуючу, в'яжучу, сечогінну, пом'якшуючу, кровотворну та метаболічну дію; є вказівки на можливу протиканцерогенну дію. Витяжки з сировини діють корисно на слизові оболонки дихальних шляхів та на процес звапнення туберкульозно-го вогнища, зменшують запалення і збільшують опірність на дію шкідливих летких речовин і пилу, полегшують розріджування виділень, які залягають у верхніх дихальних шляхах. Препарати з медунки застосовують як допоміжні ліки при захворюваннях легень, вони ефективні особливо тоді, коли є такі симптоми, як катар горла і бронхів, утруднене відхаркування, хрипота й сухий кашель. Сировина, як правило, вживається в сумішах з іншими лікарськими рослинами (споришем, хвощем, кропивою, деревієм, підбілом, солодкою тощо). Медунка входить до складу відхаркувальних препаратів, які випускаються в Австрії і ФРН. Рослина офіцинальна у ФРН. Молоде прикореневе листя використовують на салати.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО - відвар трави (1 столова ложка трави на 1 склянку води, варити 10 хвилин) пити по півсклянки 2 рази на день як відхаркувальний засіб; відвар (по 10 г трави медунки, листя подорожника великого і підбілу звичайного на 1 л води, повільно довести до кипіння, варити 3 хвилини, настояти 10 хвилин, додати меду) пити по півсклянки через регулярні інтервали як допоміжний засіб при грипі, бронхіті, фарингіті й охриплості.