ОФРИС КРИМСЬКА

Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби майже кулевидні, до 2 см у діаметрі. Стебло просте, 25 (30 — 60 см) заввишки, при основі з перетинчастою піхвою; вище листків, які скупчені в нижній частині стебла, є 2—3 загострені, зеленаві піхви. Листки видовженоланцетні, нижні інколи майже еліптичні, тупі, до 9 см завдовжки і 2—3 см завширшки, до основи звужені. Квітки двостатеві, неправильні, шестироздільні, зібрані в рідкий, 3—8-квітковий колос; середній зовнішній листочок оцвітини довгастий, тупий, зовні зеленавий, усередині зеленавий з коричнювато-рожевими краями; бокові зовнішні листочки нерівнобокі, з трьома жилками, зовні зеленаві, всередині вздовж двоколірні (в нижній половині рожевуваті, в верхній, вужчій,— зелені); внутрішні листочки оцвітини язичковидні, з однією жилкою, жовтаві або буруваті майже голі. Губа без шпорки, 10—15 мм завдовжки і 9—11 мм завширшки, бархатиста, округло-яйцевидна, опукла, цілісна, при основі з двома великими (2,5— 3 мм) волосистими сосочковидними пагорбками, на кінці з маленьким (0,5 мм) трикутним зеленим придатком, темно-фіолетово-бура, з голубим голим знаком у вигляді двох поздовжніх ліній, знизу рожева, з зеленими краями. Плід — коробочка. Цвіте у квітні — травні.

Поширення

Офрис кримська — рідкісна зникаюча рослина. Зрідка трапляється в Гірському Криму (крім яйли) та на Південному березі Криму. Росте здебільшого у світлих лісах, на кам'янистих схилах.

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті любка дволиста.