СМОРОДИНА ЧОРНА

Ribes nigrum — невелика (0,6—1,3 м заввишки) багаторічна кущова рослина родини ломикаменевих з характерним, дещо неприємним запахом. Листки черешкові, чергові, 3 — 5-лопатеві, по краю зарубчасто-зубчасті, зверху голі, зісподу — з жовтими залозками. Квітки двостатеві, правильні, дзвониковидні лілувато- або рожево-сірі, у пониклих 5—10-квіткових китицях. Плід — куляста чорна ягода. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у липні.

Поширення

Смородина чорна в дикому стані на Україні росте в Карпатах, на Прикарпатті, Поліссі та в Лісостепу коло струмків і річок, у лісах та між чагарниками (на вологих місцях). Введена в культуру і є родоначальником культурних сортів, яких тепер налічується понад 100.

Заготівля і зберігання

З лікарською метою використовують листя (Folia Ribis nigri), рідше бруньки (Gemmae Ribis nigri), та ягоди (Fructus Ribis nigri). Бруньки збирають зимою та рано навесні, листя — влітку (червень — липень), ягоди — під час повної стиглості. Листя і бруньки сушать при температурі 35—40°, плоди споживають свіжими або сушать (починають від 35° і поступово доводять до 65 °, не допускаючи пересушування). Сухої сировини виходить: бруньок — 20 %, листя 16 %, ягід — 14 %. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

У листі є дубильні речовини, до 0,75 % ефірної олії (містить цимол, сабінен), флавоноїди (кверцетин, ізокверцетин, кемпферол, рутин), фітостерол, пентозани, органічні кислоти, мінеральні солі, вітамін С та фермент емульсин. Бруньки мають хімічний склад, близький до хімічного складу листя. Ягоди містять до 16 % інвертних цукрів і сахарози, жирну олію, пігменти ціанідин і дельфінідин, близько 4 % органічних кислот (яблучна, винна, лимонна), пектини (0,2—0,8 % ), емульсин, вітаміни С (120-400 мг % ), К, Р, каротин, вітаміни групи В та мінеральні солі (бор, йод).

Фармакологічні властивості і використання

Всі види сировини мають сечогінні, потогінні, в'яжучі й тонізуючі властивості. Використовують їх як допоміжний засіб при ревматизмі, подагрі, артритах, гастриті, склерозі судин, при отосклерозі, уролітіазі, діареях, мігрені, простуді, коклюші, ангіні та при тонзиліті. Рослина використовується переважно в зборах. Свіжі або сушені ягоди корисно вживати при гіпохромній анемії, пародонтозі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гломерулонефриті, порушеннях ритму серцевої діяльності, при кардіоневрозах, геморагічному васкуліті, простудних та інфекційних захворюваннях.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій листя (50 г сировини на 1 л окропу, настояти 4 години в закритій посудині) по півсклянки 4—5 раз на день при запаленні сечового міхура; настій на вині (20 свіжих листків на 1 л білого вина настояти 2 тижні) по 100 г до їди при гіпоацидному гастриті; 2 чайні ложки суміші (порівну) листя смородини чорної, листя чорниці звичайної, малини і берези бородавчастої заварюють склянкою окропу і п'ють як чай по 1 склянці зранку і ввечері як загальнозміцнюючий засіб після перенесеної тяжкої хвороби та при весняній слабості.