ПАСЛІН ЧОРНИЙ

Solarium nigrum — однорічна трав'яниста розсіяно-опушена або майже гола рослина родини пасльонових. Стебло висхідне, розгалужене, гранчасте, 20—80 см заввишки. Листки чергові, короткочерешкові, яйцевидні або яйцевидно-трикутні, по краях виїмчасто-зубчасті, рідше майже цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, зібрані зонтиковидними завійками, супротивними листкам; віночок майже вдвоє довший за чашечку, до середини п'ятилопатевий, з загостреними яйцевидно-ланцетними лопатями, білий або білуватий з фіолетовим відтінком. Плід — чорна, рідше — біла, жовтувата, червонувата або зеленувата куляста повисла ягода. Цвіте з червня по вересень.

Поширення

Паслін чорний росте на забур'янених місцях по всій території України.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують траву (Herba Solani nigri), плоди (Fructus Solani nigri) і квітки (Flores Solani nigri) пасльону. Траву заготовляють в період цвітіння рослини й використовують свіжою або сушать, розкладаючи тонким шаром на вільному повітрі в тіні або у провітрюваному приміщенні. Готову сировину треба зберігати в окремому місці у щільно закритих банках чи бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Квітки також використовують сушеними. Плоди збирають, коли вони пoвнicтю достигнуть (недозрілі плоди — отруйні) і використовують свіжими. Як офіцинальний засіб траву пасльону чорного використовують в Англії, Франції, Туреччині, Португалії й Венесуелі.

Хімічний склад

Трава пасльону чорного містить глікоалкалоїди (солацеїн, соланеїн), алкалоїд соланін, рутин, аспарагін, солангустин, ситостерин, дубильні речовини (7 — 10 %), сапоніни, лимонну кислоту (у листі до 4,95 % ), вітамін С (24—184 мг % ) і каротин. У зрілих плодах є дубильні речовини, антоціани, вітамін С (до 16-30 мг % ), органічні кислоти й цукри.

Фармакологічні властивості і використання

Свіжі плоди, які виявляють гіпотензивну й холінолітичну дію, вживають при гіпертонії. Зовнішньо паслін використовують для полоскання при запаленні слизової оболонки рота.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (3 г, або 1 чайну ложку, подрібненої на порошок сировини на 150 мл окропу, варити 10 хвилин) по 1 чайній ложці двічі на день; подрібнену на порошок траву приймають 3 рази на день протягом тижня на кінчику ножа (0,10 г) при шкірних захворюваннях; свіжі плоди по 5—6 г на добу при геморої, ревматизмі та як легкий послаблюючий засіб; настій квіток (1 чайну ложку сировини настояти 2 години ЗОВНІШНЬО — полоскання розведеним соком плодів (3 столові ложки соку на півсклянки холодної кип'яченої води); настій трави (З г сировини на 150 мл окропу, варити 10 хвилин); потовчену свіжу рослину (траву разом з плодами) змішати з рослинною олією і прикладати на гнійні рани. Рослина містить сильнодіючі речовини й потребує обережності при використанні її. Тривале вживання і надмірне вживання небезпечні! на склянці окропу, процідити) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день при ревматизмі як сечогінний та відхаркувальний засіб.