Цирк

Ще з далекої давнини популярністю в Україні користувалися виступи клоунів, фокусників, акробатів, силачів. До створення в Україні стаціонарних цирків існували мандрівні циркові трупи і звіринці, виступи яких проходили на площах в дерев'яних спорудах або брезентових наметах. У таких цирках, до речі, починали свої виступи борець І. Піддубний, клоун-акро-бат В. Назаренко, які завоювали пізніше світову славу.

Перші стаціонарні цирки з'явились в Україні у другій половині XIX століття: в Одесі - у 1857 році (заснований Ж. Годфруа), Києві - у 1875 році (цирк А. Бер-гов'є), Харкові - у 1883 році (заснований братами Нікітіними). У1903 році дресирувальником коней П. Крутіковим у Києві було побудовано вперше в Європі двоповерхове циркове приміщення (під час війни зруйноване). Нині найбільшим цирком в Україні є Київський державний цирк, відкритий у 1968 році (розрахований на 2000 глядачів). Нові приміщення цирків споруджені в Симферополі, Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі та в інших містах. Підготовку кадрів для українського цирку здійснює Київське державне училище естрадно-циркового мистецтва і Харківський інститут культури. В українському цирку є свої рекорди, незвичайні номери, яскраві атракціони. Так у липні 1907 року український богатир, цирковий борець Терентій Ко-рень дав на арені чикагського цирку незвичайну виставу: спокійно увійшов до клітки з величезним левом. Звір кинувся на сміливця, але за кілька секунд був мертвим. Борець був нагороджений єдиною в своєму роді медаллю "Переможця левів".

Першим українським богатирем газети 20-30-х років називали силача Василя Дзюбу. Сам Іван Піддубний вважав борця найсильнішою людиною світу. Одним із найефективніших вважався його цирковий номер, коли Дзюбі клали на груди ковадло і два молотобойці били по ньому великими молотами. Найсильнішою жінкою в Україні вважалася А. Завидна (народилася в с. Сулицьке під Нікополем у 1890 році). Вона вчилася майстерності у самого І. Піддубного і успішно виступала на цирковій арені з різноманітними номерами. У 30-х роках в українських цирках вперше були здійснені тематичні постановки. Значною подією була постановка першої української пантоміми "Бунтар Кармалюк" (1930 рік, Київ). У 1936-1938 роках при Київському цирку працювала Майстерня з підготовки нових номерів (серед її вихованців - група "Цо-вкра"). В Україні був поставлений ряд номерів й атракціонів, що одержали визнання за межами країни ("Політ на санях", "Шар сміливості", "Повітряні канатоходці Магомедови" та інші). У 1956 році у Харкові був створений Український цирковий колектив, який поставив спектакль "День народження", в якому широко використовувалися мотиви українського фольклору, елементи народних ігор і танців.

У1992 році створено об'єднання "Укрдержцирк", яке об'єднало 12 розташованих на території України стаціонарних цирків, до функціонального управління якого передано 25 циркових підприємств, установ та організацій. Дніпропетровському та Харківському циркам присвоєно статус постановочних, щоб централізовано вести підготовку номерів та атракціонів. І на Україні, і за її межами стали популярними артисти-акробати Доненко, атракціон ведмедів під керівництвом дресирувальника О. Шебатька, унікальний ілюзіонний атракціон під керівництвом П. Шатковського. У 1995 році на міжнародному конкурсі циркового мистецтва у Китаї акробати Дідики завоювали срібну медаль.