Горинь
Дно здебільшого піщане, на перекатах іноді покрите галькою, на плесах замулено; у верхів'ї на окремих ділянках кам'янисте. Береги висотою від 1 до 6 м, переважно круті або обривисті, на звивистих місцях чергуються з пологими й дуже пологими, у верхів'ї вони часто торф'янисті, задерновані, рідше скелясті або суглинні. У багатьох місцях вони зливаються зі схилами долини.
Живлення ріки переважно снігове з помітною участю дощового й ґрунтового. Найбільш багатоводна ріка буває навесні (III–IV), коли по ріці проходить 42-54 % річного стоку, на літо й осінь (VI–XI) припадає 31-39 %, на зиму (XII–II) — 15-21 %. Річка у верхів'ї використовується, як джерело гідроенергії та для риборозведення. Більша частина басейну розорана (понад 60 %), ліси займають 18 % басейну, болота — низинні очеретові і осокові — займали до осушення 6 %.
Фортеця Меджибіж одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України
Меджибізький замок – легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським навалам. Місто розкинулося на високому лівому березі...
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.
Бакота – один з найбільш недооцінених туристичних об’єктів України
Бакота – один з найбільш недооцінених туристичних об’єктів України. Попри те, що вона входить до більшості туристичних рейтингів України, про неї...