Горинь

Горинь - права притока Прип'яті. Довжина - 659 км, площа басейну 27,7 тис. км2. Бере свій початок із джерела, що виходить на денну поверхню в с. Волиця на висоті 345 м над рівнем моря. Тече з південного-заходу на північний схід і впадає в р. Прип'ять із правого берега на 412 км від її устя, в 14 км нижче м. Давид-Городок, на висоті 127 м над рівнем моря. В 28 км від устя річка розходиться на два рукави, з яких основним є правий; лівий рукав Ветлиця довжиною 26 км впадає в р. Прип'ять на 417 км. Територія сточища має неправильну грушоподібну форму; довжина його 300 км, середня ширина 92 км, найбільша ширина в середній частині 200 км, у нижній — різко зменшується до 10 км. Верхня частина басейну до впадання р. Устя розташована на Волинь-Подільській височині і являє собою плато з висотами 385,5-215 м абс, сильно розчленоване долинами рік і балок. Щорічно в період весняного повіддя й дощових паводків заплава затопляється на глибину від 0,5 до 3,3 м на 1-2 тижні; на знижених ділянках вода втримується протягом 1-3 місяців.

Дно здебільшого піщане, на перекатах іноді покрите галькою, на плесах замулено; у верхів'ї на окремих ділянках кам'янисте. Береги висотою від 1 до 6 м, переважно круті або обривисті, на звивистих місцях чергуються з пологими й дуже пологими, у верхів'ї вони часто торф'янисті, задерновані, рідше скелясті або суглинні. У багатьох місцях вони зливаються зі схилами долини.

Живлення ріки переважно снігове з помітною участю дощового й ґрунтового. Найбільш багатоводна ріка буває навесні (III–IV), коли по ріці проходить 42-54 % річного стоку, на літо й осінь (VI–XI) припадає 31-39 %, на зиму (XII–II) — 15-21 %. Річка у верхів'ї використовується, як джерело гідроенергії та для риборозведення. Більша частина басейну розорана (понад 60 %), ліси займають 18 % басейну, болота — низинні очеретові і осокові — займали до осушення 6 %.