Інгулець

Інгулець - найбільша права притока нижньої течії Дніпра. Довжина ріки - 549 км. Бере початок поблизу с. Цибулеве на Кіровоградщині. Верхня течия Інгульця являє собою ряд озероподібних або болотистих плес, що з’єднуються між собою під час весняних паводків або після сильних злив. Лівий берег місцями скелястий. Після спорудження водосховищ у верхній і середній течії Інгульця в деяких населених пунктах природний режим річки порушився. Він зберігається лише на ділянках, розташованих нижче гребель. У середній течії річка тече в скелястих берегах, є багато порожистих ділянок.

У Кривого Рогу на Інгульці споруджено велике Карачуновське водосховище, що служить джерелом питного водопостачання. Воно утворене на місці виходу гранітних оголень і порогів Інгульця. Правий берег слабопокатий, біля урізу води обривистий, дно піщане, заростання біля берегів слабке. Лівий берег низький, біля урізу води місцями зарослий очеретом. Середня глибина - 5-6 м (до 12 м на старому руслі Інгульця). З риб у водосховищі мешкають лящ, судак, плітка, головень, червоноперка, жерех, лин, уклея, густера, в’юн, сом, щука, окунь і сазан. Нижче Кривого Рогу Інгулець розмиває осадові породи, у зв’язку з чим утворює багато звивин. У нього вливає свої води, яка пересихає в літній час, права притока річка Висунь (довжина - 195 км). Нижче с.Тарасівка Інгулець утворює лиман шириною до 1 км і впадає в Дніпро кількома рукавами.

У нижній течії Інгульця найбільш численні тарань, лящ, судак, щука, сазан, сом, лин, карасі, рибець, чехоня, густера, червоноперка, уклея, окунь, тюлька. Ці ж риби заносяться й у канал Інгулецької зрошувальної системи.