СОМ ЗВИЧАЙНИЙ

СОМ ЗВИЧАЙНИЙ. Silurus glanis L. Сом звичайний — єдиний представник родини сомових у водоймах України. Тіло його видовжене, голова велика, на якій особливо помітна велика паща, оточена трьома парами вусиків. Спинний плавець малий, анальний — довгий, майже зливається з хвостовим. Голова й тіло вкриті м'якою шкірою, яка виділяє багато слизу. Колір тіла дуже мінливий. Найчастіше спина чорна або коричнева із синюватим чи зеленуватим відтінком, на боках такого самого кольору плями, черево біле.

Тварина живе в основному у прісноводних водоймах, проте може витримувати й невелике осолонення, веде осілий спосіб життя і тільки в період розмноження здійснює невеликі міграції. Нереститься сом при температурі води близько 13—14°, хоч найінтенсивніше нерест відбувається при температурі води 16—18°. Статева зрілість у сома настає в трирічному віці при найменшій довжині 47 см і масі 900 г, проте більш як половина риб цього віку дозріває в наступні роки.

Сом нереститься у заплавах річок, відкладаючи ікру на залишки торішньої рослинності, на корені дерев'янистих і трав'янистих рослин. З них він будує примітивне гніздо, яке самці охороняють до вилуплення личинок. Личинки певний час перебувають у гнізді, а згодом залишають його і поширюються по водоймі.

Дорослий сом живиться переважно рибою, серед якої, наприклад, у пониззі Дніпра, переважають верховодка, густера, бички, гірчак і значно рідше такі цінні риби, як тараня й судак. Відшукувати їжу сомові допомагають добре розвинені органи нюху, які містяться не тільки в ніздрях і на вусиках, а й на всій шкірі.

Полює на здобич переважно в сутінках, тоді він виявляє найбільшу активність.

Здобич очікує на дні, де лежить нерухомо. У сома великий м'язовий шлунок. Тому після вдалого полювання він може не їсти від однієї до трьох діб. Проте за певних умов поведінка сома під час живлення може значно змінюватись. Особливо це яскраво виражено, коли молоді риби, якими живляться соми, залишають місця народження. У цей час разом з паводковими водами вони намагаються потрапити в русло річки, де паводкові води довго не змішуються з річковими й утворюють струмінь чистої води, і триматись у ній.

У місцях, де напрям течії змінюється і струмінь чистої води спрямовується до берега, збираються соми. Глибина протоки в таких місцях близько одного метра. Соми розміщуються тут у кілька шарів проти течії. Це скупчення нагадує бджолиний рій. У риб верхнього ряду голови інколи виступають з води. Так утворюється ніби бар'єр. Здалеку чути плескіт води й голосне плямкання сомів, які час від часу виринають на поверхню води і захоплюють разом з молоддю риб струмінь води й повітря.

У перші роки життя сом росте досить швидко. Наприклад, у пониззі Дніпра в дворічному віці його довжина досягає близько 50—60 см. Пізніше темп росту дещо сповільнюється. Так, довжина тіла п'ятиліток понад 95 см, семиліток — понад 120 см. Помічено, що після статевого дозрівання самці ростуть швидше, ніж самки, тоді як у більшості прісноводних риб самки завжди ростуть краще.

Сом — дуже цінна риба. Його успішно можна розводити і в ставках. У минулому його шкіру використовували замість скла. Вимита й висушена вона досить міцна і прозора. Плавальні міхури йшли на виготовлення клею.