Природний заповідник, заснований в 1998 р. на півдні Керченського півострова у межах Ленінського району. На його території (15.923 км2) розташована гора Опук із прилеглими ділянками, солоне Кояське озеро лиманного типу і прибережна ділянка акваторії Чорного моря. Гора Опук (183 м), одна з найвищих точок Керченського півострова, являє собою вапняковий риф, що утворився на дні моря близько 8 млн. років тому. Наступне підняття території привело до виходу рифу на поверхню. За чотири кілометри від гори над гладінню Чорного моря на 7 і 12 м піднімаються скелі Кораблі (Елькен-Кая), складені такими ж рифовими вапняками. Гора Опук — це плосковершинне плато, розбите на великі блоки, відділені один від одного глибокими (до ЗО м) тріщинами і розколинами, що піднімається над навколишньою місцевістю. Конфігурація крутішого берегового схилу гори із властивими їй скелястими урвищами ускладнена численними древніми зсувами. Нескінченність моря, примхливість скельних форм, хаотичність накопичень вапнякових брил, підкреслена яскравою строкатістю на- скельної рослинності, і височина над навколишнюю майже плоскою і безлюдною рівниною створюють тут незабутньої мальовничості і містичності пейзажі. Кам’янистість піднятої заповідної території визначили своєрідні перехідні умови (між гірським і рівнинним Кримом) існування рослин і тварин. У заповіднику росте близько третини (395 видів) судинних рослин рівнинного Криму і майже половина — Керченського півострова. Серед представників тваринного світу найбільший інтерес становлять птахи, що гніздяться і зимують у заповіднику, а також мешканці прибережних вод. На теренах заповідника, де раніше не одне покоління радянських і українських військових відточували свою майстерність, нині хазяйнують екологи і природозахисники.