м. Летичив
Кляштор знаходиться в північно-східній частині Летичева. У 1-й половині XV ст, можливо, за правління Вітовта і ще до надання місту Магдебурзького права (1466 p.), було збудовано замок, який деякі історики датують XVI ст. Поблизу замку було зведено кафедральний костел в ім'я Успіння Пресвятої Діви Марії (відомий з 1546 p.). Його розбудова 1606 р. (зокрема, прибудова бічних каплиць) була пов'язана з заснуванням у Летичеві домініканського кляштору фундації кам'янецького старости Я. Потоцького. Цим же часом можна датувати й модернізацію замку. В умовах частих татарських нападів кляштор функціонував під захистом замку та міських укріплень. Взаємне розташування збережених решток замку — наріжної башти та фрагментів мурів - і кляшторних будівель свідчить про їхній тісний функціональний та розпланувальний зв'язок. Це дає підстави розглядати замок і костел комплексно як оборонний кляштор.У період турецького панування на Поділлі (1672-1699 pp.) замкові укріплення було зруйновано, а кляштор спалено й пограбовано. Напочатку XVIII ст. костел відновлено, і його фасади набули барокового Декору. Перед головним фасадом, по лінії огорожі, збудовано квадратну в плані двоярусну вежу-дзвіницю з проїздом (не збереглася).Кляштор був широко відомий завдяки чудотворній іконі Летичівської Божої Матері, яку привезли з Домінікани ще наприкінці XVI ст. Цю ікону 1722 р. урочисто коронували за буллою папи Климента XIV й перенесли у відновлений костел. У пам'ять коронації на місці церемонії 1722 р. зведено пам'ятну колону (не збереглася). Останній значний ремонт кляшторних будівель здійснено 1854 р. Тоді було спрощено декор головного фасаду, зведено 2-й поверх над частиною кляшторних келій, перед західним фасадом кляштору влаштовано огорожу з ґратами та декоративними скульптурами на стовпах (не збереглася).Дотепер існують рештки замку (північно-східна башта з фрагментами мурів) та костел з келіями. За збереженими рештками встановити абрис плану замкових укріплень без спеціальних досліджень неможливо.Північно-східна башта - наріжна, мурована з вапняку, кругла в плані (діаметр - 10 м), триярусна, з високим фігурним аттиком у вигляді корони. Перші два яруси перекрито склепіннями, 3-й - по дерев'яних балках. Яруси сполучаються внутрішньостінними сходами. Бійниці 1-го бойового ярусу - ключоподібні, з отворами характерного для XV ст. абрису, 2-го ярусу - широкі, аркові, зі щоками, що розходяться в обидва боки; 3-го ярусу - з маленькими зовнішніми прямокутними отворами й широкими внутрішніми камерами. Фрагменти замкових мурів зберегли в рівні 2-го ярусу бійниці з невеличкими прямокутними зовнішніми отворами та щоками, що розходяться всередину. Костел - мурований з вапняку, з видовженою п'ятигранною апсидою та двома каплицями (з півдня та півночі), які сполучаються з навою широкими арками. Каплиці мають склепінчасті перекриття й увінчуються круглими банями на низьких підбанниках. Перед головним фасадом - низький притвор, чоло якого вирішене широкою відкритою аркадою на стовпах та фронтоном з волютами.Головний фасад костелу по осі притвору прорізаний великим стрілчастим вікном і увінчаний високим трикутним фронтоном, розчленованим чотирма парами вузьких пілястр, що завершуються маленькими декоративними кам'яними маківками. У центральній частині фронтону в XIX ст. розміщувалася фреска з зображенням Богородиці ("Принесення Марії до храму"). Два широкі вікна розміщені по осях бічних каплиць з заходу.Основний корпус келій - Г-подібпий у плані, двоповерховий, з підвалами, з однобічною коридорною системою розпланування. Він закриває кляшторний двір з півночі та заходу. Зі сходу двір обмежується причілком другого корпусу келій, який сполучається коридором з основним.
