ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (до 1943 – Переяслав)

Місто, на берегах річок Трубежа і Альта, за 28 км від залізничної станції Переяслав і за 9 км від пристані Переяслав на Дніпрі.

Вперше згадується в договорі Русі з Візантією 907 як одне з трьох найбільших Пархомівка. Покровська міст Київської держави. Було фортецею на церква 1903–1906 південному кордоні, визначним ремісничо-торговим осередком. З другої половини XII ст. – центр великого удільного князівства, де владарювали князі – Володимир Мономах, Юрій Долгорукий, Володимир Глібович та ін. Після запровадження християнства стало осідком переяславської єпархії. Протягом XIII–XV ст. Переяслав зазнавав декількох спустошень та руйнацій. У XV–XVI ст. відігравав значну роль у формуванні козацтва. У 1654 тут відбулася Переяславська рада, яка проголосила приєднання України до Московії на правах самоврядування.

У 1738 відкрито колегіум, в якому в 1753 викладав філософ Г. Сковорода. У 1845 і 1859 в місті жив Т. Шевченко, де написав Заповіт, Наймичку, Кавказ.

Борисоглібська церква, 1839. Споруджена в стилі пізнього класицизму з рисами провінційної архітектури.

Вознесенський монастир, XVII–XVIII ст. Ансамбль монастиря є одним з кращих в історії української архітектури, і кожна його споруда має велику історичну і художню цінність.

Вознесенський собор, 1695–1700. Споруджений на кошти гетьм. І. Мазепи. В об’ємно-просторовій композиції і декорі «яскраво відображені риси архітектури барокко. (Вул. Сковороди).

Дзвіниця, 1770–1776. Споруджена в стилі барокко.

Колегіум, 1753–1757.

Земляні укріплення Дитинця і міста, ХІ–ХІІ ст. Дитинець на території впадіння річки Альти в р. Трубіж. Оточений ровами і валами висотою 17–18 м, шириною 18 м. (Вул. Горького і Велика Підвальна).

Михайлівська церква, 1646–1666; дзвіниця, 1745. В інтер’єрі зберігся розпис XVIII–XIX ст., виконаний художниками київської школи живопису. Розміщено експозицію відділу етнографії міського історичного музею. Споруда є рідкісним зраз-ком української архітектури другої половини XVII ст. (Вул. Московська, 34).
У Переяславі-Хмельницькому встановлено пам’ятники Т. Шевченку, Г. Сковороді.

До історико-культурного заповідника належать музеї – історичний, народної архітектури та побуту; меморіальні музеї – Г. Сковороди, будинок, в якому в 1845 і 1859 перебував Т. Шевченко, музей єврейського письменника Шолом-Алейхема та інші.