Найбільше місто (340.6 тис. жителів), центр Автономної Республіки Крим і району, розташоване на берегах р. Салгир біля північного підніжжя Кримських гір. У східній частині міста, на березі Малого Салгиру в шістнадцятимет- ровій печері-гроті Чокурча в 1927 р. розкопана стоянка епохи палеоліту (40-50 тис. років тому). Це одна з найстаріших стоянок древньої людини в Криму, де були виявлені знаряддя праці поганої обробки і велика кількість залишків кістяків мамонта, печерного ведмедя, гігантського оленя, печерної гієни, що жили в передгір’ї. В III ст. до н.е. на невеликому плато в південно-східній частині нинішнього Сімферополя скіфи заснували свою столицю, яку греки називали Неаполь-Скіф-ський [04], що проіснувала кілька століть. На початку XVI ст. тут виникає татарське поселення Ак-Мечеть (Біла Мечеть), що стало згодом важливим пунктом Кримського ханства. Після приєднання Криму до Російської імперії Г. Потьомкін запропонував створити новий адміністративний центр півострова на лівому березі Салгиру поряд із від Ак-Мечеті, а на згадку від XVIII ст. збереглися Грецькі торгові ряди, господарські будівлі і кілька житлових будинків. У місті можна зустріти досить багато громадських будинків (земської управи, губернського архіву, чоловічої гімназії і тд.) і приватних (часом шикарних) особняків XIX ст. У цей період були створені і основні православні храми міста: собор Петра і Павла, церква Костянтина і Єлени та ін. Незважаючи на це Сімферополь незаслужено вкрай рідко стає об’єктом інтересу туристів, тому що сприймається як перевалочна база (тут знаходиться головний аеропорт півострова і закінчується більшість залізничних маршрутів) на шляху до Південного берега, до моря і яскравих вражень від визначних пам’яток Криму.