НОБЕЛЬ

В останній складовій Літопису руського – Галицько-Волинському літописі – знаходимо ще дві перші згадки про населені пункти нашого краю – про Небль (тепер – село Нобель Зарічненського району) та про Степань (тепер – селище міського типу Сарненського району). Ці згадки стосуються вже XIII століття, коли суспільно-політична ситуація на наших землях була зовсім іншою, ніж за сто років до цього. Більша частина руських князівств потрапила в залежність від монголо-татар. Більш-менш самостійним залишалося Галицько-Волинське князівство, до складу якого входила і територія сучасної Рівненщини, але його теж скубли з усіх боків: зі сходу – монголо-татари, з заходу – поляки та угри, з півночі – литва. І галицько-волинським князям доводилось вести з усіма ними боротьбу. Так, волинський князь Василько Романович (рідний брат Данила Галицького) в 1262 році, почувши про те, що литовські війська спустошують його північні володіння, “...поїхав услід за ними із сином своїм Володимиром ..., і догнали вони їх коло Небля-города“. Тут же, на березі озера Небль (тепер – Нобель), відбулася битва між литовським і руським військом: “...і литва, не видержавши, кинулася навтіки. Але не можна було втекти, бо обійшло було їх озеро довкола. І тоді стали вони сікти їх, а інші в озері потопились. І так перебили вони їх усіх, і не остався з них ні один”. До речі, в цій битві (точніше сказати – побоїщі) у Васильковому війську було вбито лише одного воїна.

Згадка про Степань завершує Галицько-Волинський літопис, а разом з ним і ввесь Літопис руський. Точніше, в літописі згадується не сам населений пункт, а його власник (якщо пам’ятаєте, в подібній ситуації опинилася і Дубровиця): “Тої ж зими преставився степанський князь Іван, син Глібів. І плакали за ним усі люди, од малого і до великого, і став княжити замість нього син його Володимир”. Ці речення і є останніми в Літописі руському, а стосуються вони подій 1292 року, хоча Леонід Махновець з причин, вказаних вище, датує цю згадку зимою 1289/1290 років. Окрім цього, зі згадки випливає, що в другій половині XIII століття Степань був центром удільного князівства.

Олександр Панасенко