БАКУМІВКА
Виникла в кінці 16 ст. у період козацької колонізації Лівобережжя. На карті Г. Л. де Боплана (серед. 17 ст.) позначена як село. Під час визвольної війни українського народу 1648–1654 населення Бакумівки виготовляло селітру для пороху, в зв’язку з чим за ним закріпилося прізвисько «полільники». Спочатку входило до Сорочинської сотні Полтавської, потім – Миргородського полку. З кінця 17 ст. починається закріпачення селян. Першим власником села був Миргородський полковник Павло Апостол. За ревізією 1729 у селі – 103 двори. 1678 гетьман Данило Апостол (син П. Апостола) одержав першу, а 1710 – Другу грамоти, що підтверджували його володіння в селом. 1781 село було віднесено до Миргородського повіту. Тоді Бакумівка налічувала 231 двір. Населення займалося землеробством, рибальством. За описом Київського намісництва 1787 багато дворів у селі належало Марині Апостоловій та сотнику Чарнишу. З 1794 діяла дерев’яна Троїцька церква. У 1795 уселі на річці Хоролі працювали два водяні млини, що належали генерал-майорші Марині Штакельберговій. 1859 у селі – 281 двір, 1463 жителя. 1894 відкрито земську школу. 1900 у селі – 51 козацьке г-во та 264 селян-власників. 1910 – 307 дворів.
Цілющі води «Української Швейцарії»
Цілющі води «Української Швейцарії» В мальовничій гірській долині, залитій сонячним промінням, беруть свій початок цілющі джерела Східниці.
Фортеця Меджибіж одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України
Меджибізький замок – легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським навалам. Місто розкинулося на високому лівому березі...
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».