ВЕЛИКІ КРИНКИ

ВЕЛИКІ КРИНКИ – село Глобинського району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Весела Долина, Сіренки, Шевченки та селище Степове. Розташоване біля річки Кринки (місцева назва – Крива Руда), за 22 км від райцентру. 2747 жителів (1990).

Слобідка Кринки поселена на початку 18 ст. лубенським полковим суддею Дем’яном Булюбашем, сином чигирин-дібрівського полковника Івана Булюбаша – на землях, захоплених ним у шушвалівських козаків. На час перепису 1781 відносилася до Остап’ївської сотні Миргород, полку та Жовнинської сотні Лубен, полку. 1787 слобідка Кринки входила до Говтвянського повіту Київського намісництва і належала прем’єр-майору Івану Базилевському з братами; село Кринки (пізніше Малі Кринки) – капітанові Андрію Кулябку. Хутір Витяги – полковникові К. П. Битяговському, у другій полоаині 18 ст. – його дружині К. П. Битяговській (правнучці гетьмана Д. Апостола). На початку 70-х pp. 18 ст. Кринки (Великі Кринки) дісталися Івану та Степану Базилевським (також власники села Турбаї). Після їх смерті були власністю Григорія та Федора Базилевських, потім синів Федора. Турбаївське повстання 1789–1793 зробило великий вплив на всі навколишні села. Кринківці брали безпосередню участь у повстанні. З 1802 село у складі Кременчуцького повіту.

На час перепису 1859 у селі – 215 дворів, 1267 жителів, дерев’яна Покровська (1800) та Преображенська (1801) церкви, селітряний і винокурний заводи, один ярмарок на рік. У 1867 відкрито земське училище (1 учитель, 50 учнів), на початку 20 ст. – 2 вчителі, законоучитель, викладач співів, понад 100 учнів. 1892 училище відкрите й у Малих Кринках. Крім того, при Покровській церкві (нова дерев’яна, збудована 1860) діяла церковнопарафіяльна жіноча школа. За даними перепису 1900 у селі – 306 дворів, 1408 жителів, 2 ярмарки на рік. Селяни брали активну участь у революційних подіях 1905–1907. У селі велася антиурядова агітація, влаштовувалися нелегальні сходки, збори. 1906 вчинено напад на економію поміщика. У листопаді того ж року викликаний в село каральний загін вчинив розправу над селянами, організаторів виступу Л. В. Усенка, А. І. Гончаренка, В. О. і Т. С. Семибаламутів після покарання заслано до Архангельської губернії. 1907 у селі відкрито лікарню, де був один лікар, діяв також фельдшерсько-ветеринарний пункт. 1910 у селі –304 господарства, 1887 жителів, маслобійня та млин з гасовими двигунами. У Малих Кринках – 217 господарств, 1489 жителів, паровий млин.