Село (531 житель) Шосткинського району, розташоване на лівому березі і у долині р. Шостка. В 1702 р. тут заснований скит, який після побудови кам’яної церкви Харлампія трансформувався в Гамаліївський Харлампіївський монастир. Незабаром покровителем монастиря став гетьман І. Скоропадський. Спочатку весь монастирський комплекс був дерев’яним, але згодом будівлі були замінені кам’яними. На початку XVIII ст. побудована центральна споруда архітектурного ансамблю монастиря — собор Різдва Богородиці. У ньому знаходився написаний на полотні в реалістичній манері портрет дружини гетьмана Настасії. Будівництво собору закінчилося в 1735 р., але подружжя Скоропадських не побачило свого фамільного гетьманського собору. Вони ще до завершення будівництва були поховані в невеликій трапезній церкві монастиря. З літературних джерел відомо, що дотепер добре збереглися різьблені плити на їхніх могилах, виконані з білого каменю. Значний і строгий собор Різдва Богородиці з високими монастирськими стінами нагадує скоріше оборонну споруду, ніж культову. В XVIII ст. оборонних храмів у Лівобережній Україні вже не будували, тому подібного архітектурного ансамблю більш ніде в Україні не існує. Ще з радянських часів міцні споруди колишнього Харлампіївського монастиря використовуються як тюрма посиленого режиму.