Село (694 жителі) Сумського району, розташоване на лівому березі р. Олешня. З 1866 р. тут діє цукровий завод, що належав поміщикам Лєщинським. Тоді ж на основі дубового лісу започатковується парк. Наприкінці XIX ст. на березі ставка зводиться палац цукрозаводчиків. Десятки садиб і палаців були без сліду знищені або розібрані на будматеріали на теренах області на зорі радянської влади. Палац у Кияниці, що перебував на відлюдді, ця сумна доля на щастя не спіткала. Чи то завдяки цукровому заводу хазяїв маєтку, що працює і понині, чи завдяки розумінню сучасників, що палац є перлиною цивільної архітектури України, йому незабаром знайшли застосування. Кияницький палац, оточений віковим парком, виглядає дивовижно мальовничо і романтично, особливо з протилежного берега ставка. У радянські часи на території маєтку розміщалася турбаза “Кияниця”, що в 90-х роках минулого століття припинила своє існування. Палац іслужбові приміщення поступово приходять у запустіння і повільно руйнуються, але навіть у занедбаному стані вони захоплюють своєю величчю, композиційною досконалістю і красою зовнішнього декору. У Кияницкому парку (площа 55.7 га) ростуть понад 70 видів дерев і чагарників, серед яких можна зустріти платани, гінкго, сріблясті ялини, сосни, липи, клени і, звичайно, головну паркоутворюючу деревну породу – дуб.