МАЛКІВКА

МАЛКІВКА (у 18-19 ст. ще - Судівщина) - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якійпідпорядковане село Сухоярівка. Розташ. на р. Линовиці, за6км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. 370дворів, 662 ж. ( 1996). Уперше згадується 1797. Входила до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів. обл. (з 1932). Виникла з хуторів, поселених 1760-80 вздовж р. Линовиці. Зважаючи на те, що 1797 в М. наліч. вже 178 душ чол. статі податкового населення, цілком ймовірно, що М. засн. в 1760-80 pp., тобто ще при полковому устрою, і належала полк, судді Ів. Александровичу. Мешканці М. були приписані до парафії Михайлівської ц-ви с. Богданівки (з 1796). В селі мешкали лише селяни, козаків не було. 1859 звалося Малківка (Судівщина), мало 86 дворів, 723 ж. Судівщиною її називали через те, що належала батькові й сину Александровичам, прилуцьким полковим суддям. У 1861-66 pp. селяни М. підпорядковані Богданівському Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян. Після реорганізації волостей М. 1867 увійшла до Богданівської вол. 3-го стану. 1886 - 163 двори селян-власників,5 дворів міщан та ін., 173 хати, 923 ж. 1882 на сільс. кладовищі дружиною губернського секретаря Ганною Васинською збудована каплиця. В19-20 ст. поміщиками М. були Александрович, Катериничіта Г. М. Шпикітер. 1910 - 235 госп., з них козаків - 4, селян - 220, євреїв - 2, ін. непривілейованих - 6, привілейованих - 3, наліч. 1375 ж., ут.ч. 22 теслярі, 8 кравців, 3 шевці,1 столяр, 2 ковалі, 18 ткачів, 2 візники, 50 поденників, 10 займалися інтелігентними та 137 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1474 дес. придатної землі. Діяло земське початкове однокласне училище (1907), в якому навчалося 77 хлопч. і 28 дівчат (1912). У 1923-25 pp. М. підпорядкована Богданівській сільраді; 1925 - 320 дворів, 1462 ж. У 1925-30 pp. М.- центр сільради; 1930 - 328 дворів, 1567 ж. 1930 з 310 бідняцько-середняцьких господарств села 220 вступило у колгосп.1944в М. наліч. 303 двори, 900 ж. У колгоспі ім. ЛКСМУ працювали механ. млин, кузня, теслярська майстерня. 1951 колгосп об'єднував 336 дворів (494 чол. працездатних), мав 1817 га землі (1497 га орної), наліч. коней - 122, в.р.х. - 220. У тому ж році до колгоспу ім. ЛКСМУ приєднано колгосп «Червоний пахар» с. Сухоярівш; після чого стало 409 дворів (617 чол. працездатних), 2397 га землі (1919,5 га орної), коней - 148, в.р.х.-302. 1961 в серед. школі навчалося 226 учнів (25 працівників). 1970 в колгоспі ім. ЛКСМУ наліч. 12 автомашин, 14 тракторів, 6 комбайнів, а також в.р.х. - 892, свиней - 784. У1990 наліч. 31 автомашина, 25 тракторів, 12 комбайнів, а також в.р.х. 2234, свиней - 827, коней - 32, птиці - 1081. 1992 колгосп ім. ЛКСМУ перетворено у пайгосп «Малківський», який в 1996 мав 33 автомашини, 19 тракторів, 5 комбайнів, в.р.х. - 992, свиней 305, коней - 2 1; в селі - відділення зв'язку, філіал відділення Ощадбанку, серед. школа (81 учень, 24 педпрацівників; 1994), дитсадок (20 дітей), фельдшерсько-акушер. пункт, дитячі ясла, Будинок культури на 300 місць, 2 б-ки (11 тис. од. зб.), З магазини; село газифіковане 1993. Уродженцями М. є В. І. Власенко - канд. іст. наук, канд. мед. наук В. Н. Грона. Встановлені пам'ятники на братській могилі воїнів, які загинули 1943 в боях за визволення села від гітлерівців (1957), та на честь воїнів-односельців, загиблих (195 чол.) на фронтах В. В. війни. Поблизу М. виявлено могильник 12-13 ст. Село М. сполучене дорогами з тверд, покриттям 1992 з с. Сухоярівкою (2,4 км), 1969 з с. Богданівкою (3,6 км) тазавтодорогою Прилуки-Сергіївка (1,5 км).