МАНЖОСІВКА
МАНЖОСІВКА
МАНЖОСІВКА - село Прилуцького р-ну Дідовецької сільради. Розташ. на прав, березі р. Удаю, за 5 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. 444 двори, 1070 ж. (2000). Уперше згадується 1707. Входила до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів. обл. (з 1932). Вільне військове село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». Гетьман І. Мазепа наприкінці 17 ст. надав його війс. т. Остапу Маценку, після смерті якого селом володів війс. т. Іван Шкурат. На поч. 18 ст. прилуцький полковник Дм. Горленко передав М. полковому підосавулу Мартину Рижому; пізніше М. перейшла до Семена Портянки, який замінив М. Рижого на посаді підосавула.1707Дм. Горленко передав М. полковому писарю Гнатові Лисаневичу, у якого гетьман І. Скоропадський село 1709 відібрав і віддав б.т. Степану Тарновському. 1737 - 44 госп. селян, 9 госп. козаків (2 виборних, 7 підпомічників); селом володіла удова Ст. Тарновського Агафія, а пізніше - її син генеральний бунчужний Яків Тарновський. 1780 - 37 дворів (42 хати) селян, 2 двори (3 хати) козаків. 1797 наліч. 220 душ чол. статі податкового населення. Губернський секретар Яків Тарновський залишався власником М. і в 1810; у цей час в селі мешкало 208 ревіз. душ селян і 12 душ чол. статі козаків. У 19 ст. поміщиками М. були нащадки Я. Тарновського. 1859 - 81 двір, 429 ж., приписаних до парафії ц-ви Параскеви с. Дідовець. М. входила до Прилуцької вол. 3-го стану. 1886 в М.-102 двори селян-власників, які входили до 2-ї Тарновської сільс. громади, 5 дворів козаків, 109 хат, 620 ж. 1910 - 123 госп., з них козаків - 6, селян - 116, євреїв - 1, наліч. 654 ж., у т.ч. 2 теслярі, 3 кравці, 1 швець, 2 столяри, 1 слюсар, 6 ткачів, 53 поденники, 10 займалися інтелігентними та 105 ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 578 дес. придатної землі. Діяла церковнопарафіяльна школа. У 1923-30 pp. М. підпорядкована Дідовецькій сільраді. 1925 (разом з х. Калишівкою) - 270 дворів, 1147 ж.; 1930–281двір, 1228 ж. 1930 в селі організовано с.-г. артіль «9 січня». 1944 в М. - 315 дворів, 1361 ж.; 1951 колгосп «9 січня» об'єднував 247 дворів (403 чол. працездатних), мав 1223 га землі (655 га орної), коней - 52, в.р.х. - 145 голів. У тому ж році колгоспи ім. Будьонного (Дідівці), «9 січня» (Манжосівка) і «Новий шлях» (Єгорівка) об'єднані в один колгосп ім. Будьонного, перейменований 1957 в колгосп «9 січня», пізніше - в колгосп «Росія». 1961 в почат. школі навчалося 79 учнів (4 працівники). 1996 в М. містилася центр, садиба пайгоспу «Росія» (з 1992), до якого входили відділення в сс. Дідівці та Єгорівка (2225 га землі, в т.ч. 1357,7 га орної); в селі - АТС, серед, школа (1990) (317 учнів, 35 педпрацівників; 1994) з спортзалом, районний Будинок культури на 420 місць з музеєм, б-ка (40 тис. од. зб.), діюча кам'яна ц-ва Різдва Богородиці (з 1991), 4 магазини, кафе; село газифіковане (1990). З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. У М. (рідному селі батька) пройшли дитячі роки укр. письменника Валентина Бичка. Тут він у 12 років надрукував свою першу замітку в газеті «Правда Прилуччини». Спогади про ці роки лягли в основу його повісті «Благословлялося на світ» (1966-68). Уродженцями М. є відомий укр. художник, лауреат Шевченківської премії О. І. Івахненко (нар. 1949), контр-адмірал Л.І.Леута. 1989 відкрито меморіал на честь воїнів-односельців, загиблих (96 чол.) на фронтах В. В. війни. Село М. розташ. на автотрасі Київ-Суми.
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.