ЛИСИЦЯ ЗВИЧАЙНА

В Україні поширений ще один представник родини собачих – лисиця звичайна. Це дуже гарна тварина — тендітна, з продовгуватим гнучким тілом на низьких струнких лапах і довгим пухнастим хвостом. А якщо додати до цього ще яскраво-руде хутро, білуваті груди та живіт, білий кінчик хвоста і вузьку хитру мордочку з темними вухами, то будь-хто відразу впізнає нашу давню знайому лисичку-сестричку – героїню багатьох дитячих казок.

Розміром лисиця з невеликого собаку: довжина її тіла сягає 60-90 см, а хвоста — 40- 60 см. Вага самців становить 5-10 кг, самок — 4-8 кг.

На території області лисиця зустрічається в кожному районі. Вона полюбляє селиться у ярках, по балках, що позаростали чагарниками, по перелісках, заплавах річок, де є сухі місця, по лісосмугах. Лісостепові ландшафти найбільш привабливі для лисиці. Там, де її мало турбують та є корм, чисельність лисиць різко збільшується.

Лисиця харчується як тваринною, так і рослинною їжею. Спектр кормів, які вона вживає, дуже різноманітний. Найчастіше лисиця полює на ссавців, до яких відносяться мишоподібні, зайці, молодняк козуль та інші тварини лісостепу. Не відмовиться лисиця і від птахів та їхніх яєць. Може завітати і до курника або зловити кота, який відбився від села і ловить мишей в полі. їсть лисиця також комах, різних личинок, жаб, рибу і навіть залишки загиблих тварин.

Лисиці, як правило, живуть осіло. їх індивідуальні ділянки бувають площею від 2 до 30 км2. Інколи лисиці мешкають колоніями. Так, у 1979 р. в яру серед полів поблизу с. Грушеве Лебединського p-ну було зафіксовано колонію. В ній налічувалось 27 нір, дві третини з яких були заселені. Нині в області, внаслідок антропогенного впливу, колоніальні поселення лисиць не зустрічаються.

Лисиці, в певній мірі, моногами. Гон у них проходить у кінці січня — на початку лютого і триває приблизно 20-30 днів. Проте строки його можуть здвигатися у часі в той чи інший бік у залежності від кліматичних умов або стану кормової бази. Вагітність триває 52-56 днів. Народжуються малята сліпими, вкритими пухом темно-бурого кольору і тільки кінчик хвостика у них біленький. Ростуть вони швидко, але залишаються у норі 3-4 місяці. Батьки виявляють значну турботливість щодо свого потомства. Якщо біля нори побувала людина, то мати переносить або переводить виводок до іншої, запасної.

Восени виводки розпадаються і молодняк стає самостійним. Статево зрілими лисиці стають у 9-10 місяців, але цей період у самок може бути розтягнутим до 2-х років. Линяє лисиця з весни по листопад.

Ворогами лисиць можуть бути вовки та бродячі собаки, які при певній чисельності витісняють їх з ділянок, де вони мешкають. Молодняк може постраждати від хижих птахів.

У неволі лисиця може дожити до 20-25 років, у природі — до 7-10 років.

Лисиця — важливий об’єкт полювання. При її щільності на 1000 га більше існуючих норм її відстрілюють протягом календарного року. Цю роботу виконують єгеря мисливських господарств та бригади мисливців за спеціальними дозволами.