СОРОКОПУД СІРИЙ
СОРОКОПУД СІРИЙ

Lanius excubitor Linnaeus, 1758
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Сорокопудові (Laniidae). Один з видів політипного роду; один з 4-х видів роду у фауні України; більшість птахів, що гніздяться в Україні належать до підвиду L. e. homeyeri, менша частина — до перехідної форми між цим підвидом та номінативним L. е. excubitor.
Природоохоронний статус виду
Рідкісніий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Пн. Америка, Азія, Європа та Пн. Африка. Через територію України проходить пд. межа гніздового ареалу. Гніздиться в усіх поліських (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська і Сумська) та прикарпатських обл. (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська). Є інформація про випадки гніздування на Полтавщині, Хмельниччині та Вінниччині. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.
Чисельність і причини її зміни
В Україні оцінюється в 500-1000 пар (наші дані) або в 900-1200 пар в 1988 р. (Cramp, 1993). Основна частина українського гніздового угруповання зосереджена у Волинському Поліссі. Протягом практично всього ХХ ст. чисельність птахів, що гніздилися в Україні була надзвичайно низькою. З 1980 рр. спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу.
Особливості біології та наукове значення
Моногамний вид. Період гніздування квітень-липень. Найоптимальнішими для гніздування є зволожені біотопи (болота, луки), де є масиви чагарників чи окремі кущі. Гніздиться також на великих лісових галявинах, згарищах, лісосіках, узліссі. Гнізда влаштовує на кущах чи невеличких деревах. У кладці зазвичай 5-7 яєць, рідше 8-9. Інкубація триває близько 15 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 19-20 днів, а стають самостійними ще через 2 тижні. Перші молоді льотні птахи трапляються вже в середині червня. Основу живлення складають великі комахи, ящірки, дрібні птахи, мишоподібні гризуни. Осіло-кочовий вид. Восени та взимку частина птахів переміщується в пд. напрямку, досягаючи пд. обл. України. Кочівлі тривають протягом жовтня-березня.
Морфологічні ознаки
Загальна довжина тіла — близько 240 мм, маса тіла — 57-80 г. Зверху сірий, на голові чорна смуга, яка проходить через очі; крила та хвіст чорні, на крилі біла пляма.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Має несприятливий охоронний статус в Європі (категорія SPEC 3). Додаток ІІ Бернської конвенції. ЧКУ (1994). Охороняється у НПП Шацькому, «Прип'ять-Стохід», Карпатському БЗ, ПЗ Поліському, Рівненському та «Розточчя».
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомі окремі випадки розмноження у неволі.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Страутман, 1954, 1963; Cramp, 1993; Лопарев, 1994; Hagemeijer & Blair, 1997; Клестов и др., 1998; Новак, 1998; Грищенко та ін., 2000; Скільський, 2001; Давиденко, 2002; Луговой, 2003; Полуда, Гаврись, Давиденко, 2007.
Автор: А.М. Полуда Малюнок: І.І. Землянських
Фортеця Меджибіж одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України
Меджибізький замок – легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським навалам. Місто розкинулося на високому лівому березі...
Замок «Паланок» - це одна з рідкісних українських пам'яток, які мають настільки багату історію (фотозвіт)
Надзвичайний історичний пам'ятник ХІV-ХVII століття, знаменитий своєю архітектурою - замок «Паланок» так оригінально названий через споруджені...
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.