ШПАК РОЖЕВИЙ
ШПАК РОЖЕВИЙ
Sturnus roseus (Linnaeus, 1758)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Шпакові (Sturnidae). Один з 14-16-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду
Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздовий ареал виду охоплює Пд.-сх. Європу, Малу, Передню та Центральну Азію. В Україні гніздиться переважно в пд. обл., але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть пн. обл. країни .
Чисельність і причини її зміни
Значно коливається. Європейська популяція нараховує 58-210 тис. пар і складає 25-49% світової популяції виду. В Україні чисельність також нестабільна. На г. Опук в 1950 р. гніздилося 0.75-1 тис. пар, 1970 р. — приблизно 2,5 тис. пар, 1983-1999 р. — від 150 до 4-5 тис. пар. На Тарханкутському п-ві у 1995¬1996 рр. гніздилося близько 1-1,6 тис. пар, на фермах — більше 4 тис. пар. Трапляється у Полтавській (300), Запорізькій (400-500), Миколаївській (200 пар) обл. У 1991-2003 рр. в кількості від одиниць до кількох десятків особин траплявся в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській та Київській обл. До зниження чисельності призводять зменшення кормової бази, зростання антропогенного пресу.
Особливості біології та наукове значення
Перелітний птах. Перебування виду в країні має інвазійний характер. З місць зимівлі прилітає на початку травня. Оселяється переважно у скелясто-степових біотопах на кам'яних осипах та вапнякових урвищах. Моногам. Гніздиться щільними колоніями, у вапнякових скелях, осипах, під стріхами будівель. Кладка (травень-червень) з 4-6 яєць. Пташенята з'являються на початку липня. Після завершення гніздування молоді з дорослими мандрують зграями у липні-серпні. Живиться сарановими, жуками, цикадами, збираючи їх на відкритих цілинних ділянках, перелогах, у лісосмугах та фруктових садах. У липні-серпні значну частину живлення складають стиглі плоди вишні, шовковиці тощо.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла — близько 22 см, маса — 65¬80 г. У самця голова, шия, воло, крила і хвіст чорні, з зеленкувато-пурпуровим полиском; решта оперення рожева. У шлюбному вбранні на потилиці невеликий «чуб». Дзьоб і ноги рожеві. У самки відповідні частини оперення чорно-бурі, в рожевому є домішка сірого кольору. Молодий птах світло-бурий; дзьоб жовтуватий.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Охороняється Бернською конвенцією (Дода¬ток ІІ). ЧКУ (1994). Охороняється у Опукському, Казантипському ПЗ.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Розмножується у зоопарках.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Шарлемань, 1926, 1936; Орлов, 1948; Аверин, 1951, 1955; Спангенберг, 1954; Гавриленко,1958; Костин, 1983; Полуда и др., 1986; Бузун,1987; Гринченко, 1991; Савостян, 1995; Кузьменко, 1996; Андющенко и др.,1996; Шевцов та ін., 1997; Адрющенко,1999; Дядичева, 1999; Костин и др., 1999; Гаврилюк; 2003; Редінов, 2003; Тараненко, Пилипенко, 2003; Birds in Europe..., 2004
Замок «Паланок» - це одна з рідкісних українських пам'яток, які мають настільки багату історію (фотозвіт)
Надзвичайний історичний пам'ятник ХІV-ХVII століття, знаменитий своєю архітектурою - замок «Паланок» так оригінально названий через споруджені...
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.