ЗІНЬКІВСЬКА ФОРТЕЦЯ 17–18 ст. Заснована на початку 17 ст. одночасно із слободою Зіньків (згодом сотенне і полкове місто). Розташована на підвищеній мисоподібній терасі правого берега річки Грунь-Ташані при впадінні в неї струмка Корецький.

Підступи до фортеці й міста захищав великий став, утворений греблею з млинами. Як свідчать плани 18 ст., фортеця поділялася на дві частини. З Півдня і Заходу перешийок півострова перетинав поперечний вал із ровом довжиною близько 200 саж., інший вал довжиною близько 140 саж. перекривав місцевість впоперек на відстані біля 200 саж. від першого. На валах стояли палісади, тини, башти. На території фортеці, куди вели кілька воріт, хвірток, вилазів, розміщувалися 5 дерев’яних храмів, будинки, адміністративних установ, торг, ряди, школа, шпиталь та ін. У кінці 18 ст. фортеця занепала. Залишки земляних укріплень зникли у 19 ст.