ДУДНИК ЛІСОВИЙ
Поширення
Дудник лісовий трапляється на вологих луках, у чагарниках, лісах, по берегах річок і ставків по всій території України, крім Криму. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища разом з коренями (Radix seu rhizoma Angelicae sylvestris), які заготовляють восени або рано навесні. Викопані кореневища старанно очищають від землі, миють у холодній воді, відрізують від стебла й сушать у приміщенні, яке добре провітрюється, на горищі, а при добрій погоді — в затінку на вільному повітрі. Зрідка заготовляють насіння (Fructus Angelicae sylvestris). Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
У траві дудника лісового є протеїн (11,5%), жир (7,4%), клітковина (19,1%), кальцій (1,6 % ), фосфор (0,35 % ), залізо (23,7 мг % ), нікель (0,85 мг % ), мідь (1,76 мг%), марганець (4,4 мг%), титан (0,14 мг%), бор (0,55 мг% ), аскорбінова кислота (в листі — до 1154 мг%, у стеблах — до 384 мг % , в суцвіттях — до 420 мг%). Плоди містять до 17,3 % жирної олії.
Хімічний склад
Вивчено слабо, відомо лише, що в ньому є чимало ефірної олії.
Фармакологічні властивості і використання
Дудник лісовий виявляє відхаркувальну, потогінну, сечогінну та вітрогінну дію. Чай або настойку з кореневищ і коренів п'ють при нестравленні шлунка, млявому відходженні й затриманні сечі та при катарах легень. При здутті кишечника всередину вживають порошок з кореня (тричі на день на кінчику ножа). Сік з кореня рослини закапують у вухо або в дупло хворого зуба як болетамувальний засіб. Частіше рослину використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами. Зовнішньо відвар коріння використовують для загальнозміцнюючих ванн при неврастенії, а настойку коріння — для натирань при подагрі, ревматизмі, болях у попереку тощо. Слід відзначити, що в усіх вищезазначених випадках дудник лісовий виступає як замінник дягелю лікарського. До складу лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодих пагонів дудника.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО —20 г подрібненого коріння заварюють 1 л окропу і п'ють по 1 склянці тричі на день як чай; настойку коріння (на 1 частину сировини беруть 5 частин 70% спирту) по 20—30 крапель 3 рази на день; відвар з коріння дудника лісового, аїру тростинового й кори дуба звичайного у співвідношенні 1:1 (1 столова ложка суміші на 200 мл окропу) п'ють по 5 столових ложок за день при здутті кишок і коліках; відвар з коріння дудники і трави хвоща польового у співвідношенні 1:1 (1 столова ложка суміші на 200 мл окропу) п'ють по З склянки за день при недостатній діяльності нирок для посилення сечовиділення; 25 г суміші трави полину гіркого, хвоща польового, звіробою звичайного, золототисячника малого І коріння дудника лісового (по 5 г) заливають 0,5 л червоного вина (кагору) , варять 15 хвилин, додають по 2 г трави м'яти холодної і коріння валеріани лікарської, настоюють 30 хвилин, о: і п'ють тричі на день як чай (2— 4 столові ложки приготовленого відвару на склянку окропу) при стійких проносах; салат: яблука, корені селери і очищені від шкірки молоді пагони дудника подрібнюють на соломку, змішують, заправляють майонезом і спеціями, а зверху посипають кропом (на 60 г пагонів дудника беруть 40 г яблук, 40 г селери, 20 г майонезу, оцет, перець, сіль та кріп). ЗОВНІШНЬО — настойку коріння дудника (у співвідношенні 1:5, на 70% спирті) для натирань; відвар коріння (150 г сировини на 1 л окропу) для загальнозміцнювальної ванни (влити у ванну при температурі 36—37°); мазь (столову ложку коріння чемериці білої і чайну ложку насіння дудника розтирають на порошок і змішують з 50 г свинячого смальцю) для натирань тіла проти білизняних вошей Застосування мазі потребує обережності у зв'язку з отруйністю чемериці.
Букові праліси Карпат - перлина світового значення (фото)
Букові праліси Карпат — це транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі...
В Україні знаходиться найбільший у світі штучний ліс
Штучний ліс було висаджено на Херсонщині аби зупинити пустелю Олешківські піски (до слова теж найбільшу Європі)
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...