ДУРМАН ІНДІЙСЬКИЙ

Datura innoxia — багаторічна (в культурі — однорічна) трав'яниста опушена рослина родини пасльонових. Стебло пряме, 70—150 см заввишки, порожнисте, вил часто-розгалужене, інколи при основі червонаво- фіолетове. Листки чергові, черешкові, великі, цілокраї; верхні попарно зближені. Квітки двостатеві, правильні, великі, одиничні, розміщені в розвилках стебла; віночок білий, лійкуватий, з відгином, 15—20 см завдовжки. Плід — куляста поникла вкрита шипиками коробочка. Цвіте у липні —жовтні, плодоносить у серпні — жовтні.

Поширення

Батьківщина дурману індійського — Центральна і Південна Америка. В Криму вирощують як лікарську рослину.

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб використовують недозрілі плоди (насіння і окремо оплодні) та листя. Механізоване комбайнове збирання плодів проводять за один прийом на початку побуріння коробочок першого і другого розгалужень стебла. При ручному збиранні коробочки зрізують серпами двічі: на початку дозрівання коробочок першого розгалуження і в кінці вегетаційного періоду. Зібрану сировину негайно подрібнюють на соломорізках, сушать на сонці або в сушарці при температурі 40—50°, а потім за допомогою сит розділяють на дві фракції: насіння і подрібнені коробочки (оплодні). Строк придатності насіння — 2 роки, оплоднів — 1 рік. З насіння і оплоднів одержують алкалоїд скополамін. Листя заготовляють так само, як і з дурману звичайного.

Хімічний склад

Усі частини рослини містять скополамін, гіосціамін, атропін та інші алкалоїди тропанового ряду. Основним алкалоїдом рослини є скополамін, якого найбільше в плодах (0,38—0,41 % ) і насінні (до 0,77%).

Фармакологічні властивості і використання

Основною діючою речовиною дурману індійського є скополамін, який належить до активних периферичних м-холінолітичних засобів; виявляє він і центральну холінолітичну й седативну дію. Скополамін дає виражений, але нетривалий мідріатичний ефект, розслаблює тонус гладеньких м'язів, прискорює темп серцевих скорочень, тсприяє зниженню секреторної функції залозистого апарату. Впливаючи на холінореактивні структури вищих відділів центральної нервової системи, скополамін заважає проходженню нервових імпульсів до рухових нейронів спинного мозку. Наслідком цього є заспокійлива, снотворна і така, що зменшує рухову активність, дія алкалоїду. Спостерігаються також його пригнічуючий вплив на функцію дихання, здатність посилювати снотворну дію наркотичних засобів та протисудомний ефект. Скополамін використовують у нервово-психіатричній практиці для лікування паркінсонізму, при захворюваннях з м'язовими гіперкінезами та як седативний засіб при маніакальних станах; в офтальмології — при іритах, іридоциклітах для розширення зіниць; у хірургічній практиці — для підготовки до наркозу (у поєднанні з морфіном та іншими анальгетиками). Листя дурману індійського разом з листям блекоти чорної та беладонни звичайної входить до складу протиастматичних цигарок. Скополамін входить до складу таблеток «аерон», які використовують для профілактики й лікування морської і повітряної хвороб та приступів хвороби Меньєра, для зменшення виділення слини при стоматологічних операціях.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — таблетки «Аерон» (Таbulettae «Aeronum» по 1 — 2 таблетці на прийом за 30—60 хвилин до поїздки і надалі при необхідності ще 1 таблетку через 6—12 годин; а при меньєрівському симптомокомплексі — по 1 таблетці 2—3 рази на день (вищі дози: для дорослих — разова 2 таблетки, добова — 4 таблетки; для дітей 7—9 років — відповідно 1 і 2 таблетки, 10—14 років — 1,5 і 3 таблетки, дітям до 7 років ці таблетки не призначають); скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum) призначають перорально або підшкірно по 0,00025— 0,0005 г або 0,5—1 мл 0,05% розчину (вищі дози для дорослих всередину і під шкіру: разова 0,0005 г, добова — 0,0015 г). Передозування препаратів викликає сильне збудження, галюцинації, спрагу, сухість та інші побічні явища. Препарати дурману індійського ПРОТИПОКАЗАНІ при глаукомі. Рослина дуже отруйна і користуватися нею та препаратами з неї треба тільки під наглядом лікаря.