Місто на березі річки Латориці

Райцентр. Місто розкинулося на березі річки Латориці й уперше згадується в угорській хроніці близько 896р. У Х–ХІ ст. входило до складу Київської Русі, у 1281–1321 pp. до Галицько-Волинського князівства. 1376 р. королева Угорщини й Польщі Єлизавета надає Мукачевому статус королівського міста. 1393 р. угорський король Сигізмунд подарував місто руському кн. Федорові Коріатовичу, який на місці давньоруського зводить новий кам'яний замок-резиденцію. Замок “Паланок” стоїть на високій 65-метровій горі над містом Мукачевим. Замок контролював торговельні шляхи через грецький перевал, що з'єднував Середньо-Дунайську долину зі хідною Європою. Десятиметрові кам'яні стіни завтовшки 6 м, 164 гармати й шеститисячний гарнізон перетворили його на неприступну фортецю. Замок добудовувався аж до XVIII ст. Містив 8 ліній оборони.

Перша – водяний рів завглибшки 6 м – оточувала Замкову гору. Друга і третя – восьмиметровий вал, на якому вивищувався паланок – частокіл з дубових колод. Звідси й назва замку. Четвертою лінією оборони був крутий схил гори. П'ята – “передзамче” – побудована на терасі Замкової гори. Нижній замок представляв 6-й рубіж оборони – три корпуси на двох бастіонах заввишки 14 м. До нижнього двору з півдня через сухий рів вів підйомний міст. У Середньому замку – сьомій лінії оборони – містилася величезна (800 м2) площа Ракоці, що слугувала для урочистих церемоній. Тут 1649 р. зустрічали Б. Хмельницького. Бастіони Середнього 55 замку зі стінами завтовшки 8 м підносилися на 20 м над широким ровом з підйомним мостом. Із Середнього замку вгору здіймається центральний бастіон Верхнього замку, де було ще чотири бастіони, костел та унікальний колодязь завглибшки 86 м. За легендою, щоб у колодязі з'явилася вода, Коріатович уклав угоду з дияволом, а потім обдурив його. Відтоді нечистий лютує в колодязі, видаючи таємничі звуки. Замок витримав безліч облог. Найвідомішу оборону очолювала Ілона Зрині. Вона знала 15 мов і військову справу. Під її командуванням гарнізон з двох тисяч воїнів чотири роки відбивав атаки 20-тисячної австрійської армії. За таку відчайдушну мужність її, єдину з жінок в історії Туреччини, нагородили грамотою – атмане. На честь княгині і її сина Ференца II Ракоци, який очолив боротьбу Закарпаття й Угорщини проти Габсбурзького панування, у замку встановлено пам'ятник. 180 р. у цьому замку ховали від Наполеона унікальну корону св. Стефана - святиню угорського королівського престолу. Нижня частина її освячена Папою Римським, а верхня – Константинопольським патріархом. 1789 р. у замку містилася в’язниця для політичних арештантів. Тут були ув’язнені грецький герой О. Іпсиланті, чеський композитор Іржи Ружичка, французький посол Каміл Турно, австрійський історик Йосип Гармаїрта. З 1993 р. тут відкрито історичний музей. 1360 р. кн. Ф. Коріатович на Чернечій горі заснував Свято-Миколаївський монастир. Як розповідається в легенді, саме тут на нього напав змій. Князь звернувся по допомогу до св. Миколая й переміг змія. На згадку про дивовижний порятунок він побудував церкву й келії, а місце йому вказав ангел, що з'явився над річкою. За 3 км від монастиря є 25-метрова печера. За переказом, її викопали ченці, що супроводжували дочку Ярослава Мудрого Анастасію, яка стала дружиною угорського короля Андрія. Першим ігуменом монастиря був Лука. За час його керування в другій половині XIV ст. почалося ведення літопису. Монастир був резиденцією єпископів до 1772 р. За сприяння архіт. Дмитра Раца у 1766–1804 pp. святиня перебудовується у стилі бароко. Зводяться келії, Миколаївська церква, чотириярусна вежа-дзвіниця. Збереглася огорожа з вежами XV ст. і стародавня винокурня. У наші дні зведений Успенський собор. Д. Рац похований у крипті храму. За Мукачеве точилася постійна боротьба. Місто входило до складу Угорщини, Трансільванії, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини. У 1944 р. на Мукачівському з'їзді народних комітетів краю була утворена Закарпатська Україна. Вона вийшла зі складу Чехословаччини, а 1945 р. возз'єдналася з українськими землями в складі УРСР. Попри буремну історію, Мукачеве – чарівне й затишне місто, де дивом збереглися стародавня каплиця св. Мартина (XIV ст., розписи XIV ст.) і палац кн. Ракоці (1667, перебудований графами Шенборнами у 1748 р.), а будівлі епохи модерну, як, наприклад, ратуша (1906), надають місту особливого шарму. В Мукачеве росте 250-літній каштан їстівний. На схід від Мукачевого в Куштановиці знаходиться курганний могильник (VI–III ст. до н.е.), що дав назву куштановицькій культурі.