СУДАК ЗВИЧАЙНИЙ
Зовнішній вигляд його свідчить про те, що тварина веде хижацький спосіб життя. Тіло видовжене, стиснуте з боків і знизу, вкрите дрібною лускою, яка міцно сидить у шкірі. Луска частково поширюється й на зяброву кришку. Голова клиноподібна, рот великий, на обох щелепах є великі ікла. Спина зеленувато-сіра, на боках тіла буро-чорні поперечні смужки, а на плавцевих перетинках спинних та хвостового плавців є темні плями.
Живе судак звичайний у річках, водосховищах, проточних озерах, де обирає глибокі місця біля корчів. Але для полювання виходить на мілководні ділянки, вкриті піском або сумішшю піску й гальки. Найактивніший судак перед сходом сонця та у вечірні години. Тоді він може близько підходити до берегів, а в погоні за здобиччю навіть вискакувати з води. Це надзвичайно ненажерливий хижак. Він нападає на табуни верховодок, молодих головнів та інших дрібних риб.
Судак виявляє деяку турботу про своє потомство. Він нереститься в заплавах, у прибережних зонах озер, водосховищ. Ікру відкладає на прикореневі частини рослин. Плідники очищають їх від грунту та мулу, утворюючи так звані гнізда. Після відкладання ікри й запліднення її самка залишає гніздо, а самець охороняє його доти, поки не виклюнуться личинки. Рухом своїх плавців він сприяє очищенню ікри від мулу і створює сприятливий кисневий режим. Помічено, що при загибелі «сторожового» судака, ікру охороняє інший самець. Інших риб, у тому числі й судаків, що наближаються до гнізда, самець-охоронець зустрічає агресивно: плавці й зяброві кришки розчепірюються, він кидається на «ворога» із звуками погрози.
Після відкладання та запліднення ікра близько двох годин набухає. Діаметр кожної ікринки збільшується. Швидкість розвитку ембріона залежить від температури води: при температурі 9—11° він розвивається 10—11 діб, при 15—19° — 5—6 діб, при 18—22° — 3—4 доби. Звільняється ембріон від оболонки за 2—3 с, а інколи може носити її на голові 2—3 хв. Ембріони мають довжину 3,5—5,4 мм. Велика різниця в їх розмірах свідчить про неоднорідність розвитку. В ембріонів довжиною до 4 мм голова нахилена донизу і щільно прилягає до жовтка, рота не видно, а в очах ледве помітна пігментація. Такі ембріони понад дві доби піднімаються вертикально вгору й опускаються пасивно до дна. І тільки згодом починають рухатись у горизонтальному напрямі. В ембріонів довжиною понад 5 мм добре розвинений рот, голова відділена від жовткового міхура, очі добре пігментовані. Через 2—3 год після викльовування вони вже плавають у горизонтальному напрямі.
У перші дні після народження ембріони ростуть найінтенсивніше. На шосту-сьому добу ріст їх майже повністю припиняється, а в наступні дні знову відновлюється. Це пояснюється характером живлення. У перші дні після викльовування ембріон живиться вмістом жовтка. На шостий день запаси його вичерпуються, в ембріона з'являється рот, і він переходить на активне живлення. З цього часу починається личинковий період життя судака.
Через два тижні після викльовування личинки досягають довжини 10,5—12,5 мм, а через чотири—15,5—21,5 мм. За перші два з половиною місяці життя (в середині липня) молоді судаки досягають довжини близько 9 см, а за наступний такий самий період їх довжина збільшується ще на 5,3 см. До кінця вересня вона досягає 14,3 см. У середині лютого їх середня довжина досягає лише 14,8 см, тобто за чотири з половиною місяці приріст становить тільки 0,5 см. Отже, молодь судака середньої течії Дніпра найінтенсивніше росте в довжину в перші три місяці (травень-липень), у наступні місяці (серпень-вересень) — сповільнюється, а з жовтня припиняється або дуже сповільнюється.
Цікаво, що для збільшення маси на 1 кг судак повинен з'їсти у середньому 3,3 кг риби. Він споживає риб, розміри яких коливаються від 3—4 до 20—24 см, що становить від 6—8 до 30—36% довжини його тіла.
У судака звичайного багато ворогів. Його личинок поїдають не тільки хижі, а й мирні риби. Молоддю живляться окунь, щука, сом та інші хижаки. Проте найбільше її знищують на ранніх стадіях розвитку безхребетні тварини, особливо циклопи.
У Чорному морі є свій "Бермудський трикутник"
У Чорному морі, біля берегів України є свій Бермудський трикутник. Де так само з незрозумілих причин гинуть кораблі та зникають літаки. Вчені...
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.
Фортеця Меджибіж одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України
Меджибізький замок – легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським навалам. Місто розкинулося на високому лівому березі...