МОНАСТИРСЬКИЙ ЛІС
Ландшафтний заказник "Монастирський ліс" площею 864 га знаходиться між селами Нова Слобода та Линове Путивльського р-ну. Це великий масив широколистяного лісу. Територія являє собою почленований ярами схил долини р. Сейм. Це мальовниче місце здавна відоме, оскільки тут знаходиться Сафронівський монастир XV-ro сторіччя, відомий під назвою Мовчанівська пустинь. В історичних джерелах відмічено, що гора, де був закладений монастир, мала назву Чудна.
В основному це природний кленово- дубовий ліс. В західній частині масиву переважають старі дуби віком 80-90 років, місцями 100 років. Між високими та розлогими дубами зустрічаються ясен та клен гостролистий. В другому ярусі зростають липа, в'яз. Підлісок в цих темних затінених лісах здебільшого розріджений. Поодиноко трапляються кущі ліщини, бруслини європейської, глоду, свидини. В трав’яному покриві на схилах переважає осока волосиста. В нижній частині схилів зарості утворює яглиця. Основу травостою створюють звичайні неморальні види: копитняк європейський, вороняче око звичайне, фіалка дивна.
Інтерес викликає рідкісна для Сумщини осока кореневищна, яку тут можна зустріти на схилах і на освітлених опуклих верхівках схилів. Це — одне з найпівнічніших місцезростань виду в нашій країні (в Україні цей вид поширений в основному в Лівобережному Лісостепу). В заказнику звичайними видами є папороті — щитники чоловічий та шартрський, безщитник жіночий. На схилах досить часто можна побачити ніжні листочки пухирника ламкого — малопоширеного в області виду папороті. По днищах між схилами привертають увагу куртини рідкісного в регіоні виду, занесеного до Червоної книги України — цибулі ведмежої. Навесні з лісових первоцвітів схили прикрашають сині хвилі пролісок сибірських, а днища ярів та нижню частину схилів вкриває килимом анемона жовтецева. Подекуди можна зустріти первоцвіт весняний.
У флорі заказника виявлено ряд видів, які на території України зростають тільки в східній її частині. До них належать зубниця п’яти- листа, фіалка різнолиста, проліска сибірська.
В цілому, за своїм рослинним покривом лісовий масив є досить типовим для північно- східної частини України. Ця мальовнича ділянка з добре збереженим природним лісовим масивом в перспективі може стати ядром національного парку.
Фауна заказника типова для широколистяних лісів. Структура та вік лісових насаджень сприяє різноманіттю пташиного населення — навесні та влітку ліс наповнений гомоном птахів. Найчастіше можна почути голоси зяблика, малинівки, чорноголової славки, співочого та чорного дроздів, вівчарика-ковалика, мухоловок. Серед чагарникових заростей, що оточують галявини поблизу Молчанівської пустині, чути спів соловейка, сірої славки і вівсянки звичайної, весело гомонять щиглики і зеленяки, полює на комах сорокопуджулан.
Сафронівський монастир, вірніш те, що від нього залишив час, є притулком для кількох родин польових горобців і сільських ластівок, непогано себе почувають тут і білі плиски. Схили горбів, які оточують монастир, стали домівкою для деркача — рідкісного птаха, занесеного до Європейського Червоного списку. Тут оселився ще один рідкісний птах - орел-карлик, занесений до Червоної книги України; цей хижак тримає у страху все пернате населення заказника.
Мешкають в лісі і граційні козулі. Родина диких свиней облюбувала ділянку поблизу місця зростання цибулі ведмежої, кореневищами якої іноді ласують поросята. Під пологом лісу і на галявинах можна побачити обережну лисицю і полохливого сірого зайця. Викидами свіжої землі нагадує про себе кріт.
І всюди трапляється сила-силенна різно-манітних комах — метеликів, джмелів, бабок, жуків, не кажучи вже про всюдисущих набридливих кусючих комарів, яких і згадувати не хочеться.
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.
В Україні знаходиться найбільший у світі штучний ліс
Штучний ліс було висаджено на Херсонщині аби зупинити пустелю Олешківські піски (до слова теж найбільшу Європі)
Найстаріший з діючих мостів України було збудовано ще в ХІІІ ст.
Найдавніший міст України знаходиться у м. Феодосії. Його збудували генуезці ще в ХІІІ ст. Міст функціонує ще й сьогодні. Його довжина становить 10 м.