БІЛКА ЗВИЧАЙНА

Білка — добре відомий нам з дитинства невгамовний красивий звірок, з піднятим догори червоним хвостиком. Сама білочка невеличка, приблизно 20-25 см у довжину і близько 300 г вагою. Узимку шерстка у неї бурувата-руда, а влітку іржаво-червона. Живіт біленький. Білка живе переважно у лісі, зрідка оселяється в старих парках. Гніздо робить у дуплах дерев, у старих гніздах сорок або будує його сама з гілочок, кори, травинок. Воно досить велике – до 50 см у зовнішньому діаметрі з маленьким отвором у 5-7 см і тепле взимку. Мисливці називають його “гайно”. Іноді білка робить кілька таких гнізд, щоб ввести в оману ворогів.

Провести точний облік білки в угіддях досить непросто. Для цього треба бути не тільки фахівцем, а також мати собак-лайок, які білку швидко знаходять. Лісники, єгері, мисливці, які виконують цю роботу, мають певний досвід, тому будемо вважати, що дані, надані користувачами мисливських угідь, достовірні.

Гон проходить десь із лютого по березень. Він дуже залежить від стану кормової бази та матичних умов. Від цих факторів також залежить і кількість білченят у виводку. їх буває від 2 до 12, а в середньому 5-7. Вагітність триває 35-40 днів. В роки з теплими весною і літом більченята з'являються двічі на рік.

На чисельність білки дуже впливають кліматичні умови, кормова база, а також інфекційні захворювання та вороги. На території області міграції білки не спостерігаються. Полювання на неї заборонене із-за невеликої кількості. Цілеспрямована робота по збільшенню чисельності цього цінного мисливського виду в мисливських угіддях області має певні перспективи і особливу підтримку власників мисливських собак-лайок.