МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА

Origanum vulgare — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче або висхідне, чотиригранне, розгалужене, 30—90 см заввишки. Листки черешкові, супротивні, довгасто-яйцевидні, цілокраї або віддалено-дрібнозубчасті, тупі або загострені. Квітки дрібні, неправильні, двостатеві або маточкові, розміщені поодинці в пазухах здрібнених і щільно зближених верхівкових листків, утворюючи щитковидно-волотисті суцвіття; віночок невиразно двогубий, лілово-рожевий, рідше — білуватий, з вищербленою верхньою і трилопатевою нижньою губою. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте у червні — вересні.

Поширення

Материнка звичайна росте по всій Україні в розріджених хвойних і березових лісах, на узліссях, серед чагарників, на степових і кам'янистих схилах.

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб використовують траву материнки (Herba Origani vulgaris), яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи облистнені верхівки стебел завдовжки 20—30 см. Зібрану траву зав'язують у пучки і сушать, розвішуючи в провітрюваному приміщенні, на горищі або під укриттям на вільному повітрі. Після сушіння квітки і листя відокремлюють від стеблових частин (обмолочують у мішку або протирають крізь решето з великими отворами) і зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності — 1 рік. Сушена трава материнки є у продажу в аптеках.

Хімічний склад

Трава материнки містить ефірну олію (до 1,2%), флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (до 500 мг% ). Головними складовими частинами ефірної олії є тимол і карвакрол, сумарний вміст яких досягає 44 % . Крім того, у складі ефірної олії виявлено сесквітерпени, вільні спирти, геранілацетат та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання

Материнка звичайна заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює секрецію травних, бронхіальних і потових залоз, посилює перистальтику і тонус кишечника, тонізуюче впливає на скорочення гладенької мускулатури матки, стимулює секрецію жовчі, підвищує діурез, регулює менструальний цикл, виявляє протизапальну, болетамувальну, протиглистяну й антимікробну дію. Застосування материнки показане при гострому й хронічному бронхіті, коклюші, при зниженому апетиті й поганому травленні, особливо при секреторній недостатності шлунково-кишкового тракту, при холециститах і дискінезії жовчовивідних шляхів, при ентероколітах, які супроводять¬ся запорами і метеоризмом, при первинній і вторинній аменореї, альгоменореї, підвищеній нервовій і статевій збудливості, пригніченому настрої та при безсонні. Трава материнки входить до складу грудного чаю, потогінних чаїв, вітрогінного чаю і суміші для полоскання горла. Протипоказано приймати настій трави материнки всередину при вагітності і підвищеній секреції шлунка. Як зовнішній засіб материнку вживають для компресів на нариви, набряки, фурункули та висипи; для полоскання горла і ротової порожнини при ангінах, стоматитах, гінгівітах та для промивання ран; для спринцювання вагіни при сверблячці, білях і хронічному кольпіті; для миття голови при мігрені, безсонні, випаданні волосся і лупі; для ванн при сверблячих екземах, скрофульозі й рахіті у дітей. Від нежитю і головного болю, при знепритомленні дають нюхати порошок з трави материнки. Екстракт трави материнки входить до складу препарату уролесану (див. статтю Морква дика). У побуті материнку використовують як інсектицидну рослину (висушеною травою перекладають одяг, щоб уберегти його від молі). Застосовують материнку і в гомеопатії.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2 рази на день за 15 хвилин до їжі (приймати теплим!); настій трави (10 г сировини на 300 мл окропу) по півсклянки 3 рази на день за 15 хвилин до їжі при епілепсії (курс лікування — З роки); 2 чайні ложки суміші трави материнки звичайної, листя підбілу звичайного і коріння алтеї лікарської, настоюють 15—20 хвилин на склянці окропу, проціджують і п'ють теплим по півсклянки 3—4 рази на день як відхаркувальний засіб у випадках гострого чи загострення хронічного бронхіту; 1 столову ложку суміші трави материнки звичайної, маренки запашної, листя меліси лікарської і суниць лісових, взятих у співвідношенні 1:2:2:3, настоюють 15—20 хвилин на 300 мл окропу, проціджують і п'ють по півсклянки 3 рази на день при шлунково-кишковому катарі. ЗОВНІШНЬО — настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу) для компресів, полоскання та обмивань; настій трави (20—30 г сировини на 2—3 л окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спринцювань (вживати теплим); настій трави (50 г сировини на 10 л води) для ванн.