Місто (10.4 тис. жителів) і районний центр, розташований на схилах долини р. Уборть. Вперше Олевськ згадується в 1488 р. у зв’язку із чолобитною боярина Пирхайла київському воєводі.
На початку XVI ст. поселення підлягало Овруцькому замку, а після Люблінської унії 1569 р. ним тривалий час володіли магнати Немиричі. Незважаючи на одержання від польського короля в 1641 р. Магдебурзького права Олевськ так і не зміг пробитися до когорти скільки-небудь значимих міст або містечок Єдиною визначною пам’яткою, що залишилася від того часу, якій насправді могли б позаздрити багато міст, є п’ятикупольна православна Миколаївська церква (1596 р.). Це найстарша культова споруда області (не вважаючи церкви часів Київської Русі в Овручі, що безліч разів перебудовувалася). Церква, що потопає в зелені, якимсь дивом збереглася на центральній площі Олевська.
