с. Валодимирівка Краснокутського району
Церква розташована на території Наталіївки - колишнього маєтку цукрозаводчика П. Харитоненка, широко відомого благодійника, мецената та колекціонера, за походженням з селян-чумаків, котрому за особливо корисну та плідну діяльність указом російського імператора Миколи II 18 квітня 1899 р. було надано дворянство.Як свідчить напис на північній стіні, храм Всемилостивого Спаса закладено 29 червня 1911р. на знак явленої роду милості Божої, можливо, у зв'язку з одруженням доньки господаря Наталії з князем М. Горчаковим - представником найдавнішого князівського роду. П. Харитоненко бачив свою садибу культурним осередком краю, а церкву споруджував як храм-музей для розміщення власної багатої колекції стародавнього живопису та церковного начиння.Основні проекті креслення виконані в 1908 р. архітектором О. Щусєвим, а будівництво провадилось під орудою архітектора О. Рухлядєва з 1911 до 1913 р.Церква виконана у формах давньоруської псковсько-новгородської архітектури, яка на шляху пошуку національної форми російської архітектури на рубежі XX ст. оцінювалась такою, що найповніше відповідала новоявленій естетиці модерну.Церква мурована з цегли й облицьована вапняком. Це тридільна, однобанева споруда з маленькою півциркульною апсидою, ризницею з півночі та окремою двоярусною дзвіницею з півдня. Дзвіниця з'єднана з основним об'ємом коротким переходом із вхідним ґанком. Головна нава церкви - прямокутна в плані і відокремлена від вівтарної частини стіною з аркою. З заходу до нави прилягає вужчий за неї прямокутний притвор, вхід до якого вирішений у вигляді своєрідного порталу зі стрілчастим верхом та низько спущеним дахом. Під церквою та дзвіницею - підвал з цегли та бетону, перекритий півциркульними та хрещатими склепіннями, із входом зі східного боку по стрімких цегляних сходах.Дах церкви укритий мідними листами, баня - залізними.Дзвіниця мурована з цегли й обличкована вапняком, з низьким шатровим завершенням. Перший ярус у плані квадратний, другий - восьмигранний, сформований пілонами, поєднаними зверху втопленими півциркульними арками.
Стіни храму, простінки підбанника та лопатки притвору прикрашені рельєфами, виконаними за мотивами володимиро-суздальського різьблення, а також мармуровими медальйонами з колекції П. Харитоненка - "Архангел", "Голубки", "Ісус у темниці", "Ісус скорботний". Велику художню цінність становить барельєф "Розп'яття" на північній стіні, виконаний скульптором С. Коненковим у гіпсі на основі античних зразків під час його перебування в Афінах і втілений під його керівництвом різьбярами в Наталіївці.Стінопис інтер'єру - в загальній давньоруській традиції, але з новим колористичним вирішенням. Виконував його художник О. Савінов на цементній штукатурці в техніці силікатного живопису. Іконостас та стіни церкви прикрашали ікони давньоруських живописців з колекції П. Харитоненка. З власної збірки колекціонера походило й церковне давньоруське начиння (панікадила, плащаниця, килими, кахляна піч).Після революції на території маєтку розмістився туберкульозний санаторій. Спаську церкву використовували як клуб, підвал - як котельню. Стінопис забілено. Зникли без сліду дорогоцінні ікони та церковне начиння.
