Село (1.9 тис. жителів) Звенигородського району, розташоване на берегах безіменної річечки — правої притоки р. Шполка.
Село відоме з початку XVII ст., а в другій його половині на правому березі річечки розбивається ландшафтний парк і створюється каскад ставків. У доволі великому (51 га) і нині запущеному парку налічується понад 35 видів деревних і чагарникових порід, серед яких найпоширеніші дуб, ясен, клен, ялина. Від обов’язкового композиційного паркового компонента того часу — палацу — традиційно не залишилося й сліду. Напрочуд добре зберігся комплекс вишикуваних у каре одноповерхових господарських буді¬вель маєтку, що з’явилися тут на початку XIX ст. Він складається з в’їзної брами [25], просто за якою розташований будинок управляючого із глибокою прямокутною лоджією, підтримуваною колонами тосканського ордера. Праворуч розташований великий флігель [26] з встановленим напроти нього лаконічним пам’ятником Т. Шевченку (1947 р., скульптор Я. Красножон). Ліворуч — монументальний, десятки метрів
