ВИСОКЕ
ВИСОКЕ - село Прилуцького р-ну Смоської сільради. Розташ. на лівому березі р. Удаю, за 11 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. 76 дворів, 112 ж. (1996). Вперше згадується 1659. Входило до Полкової, а з 1757 - до Переволочнянської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл. (з 1932). 1666 - 21 госп. селян, з них «8 орали на4-х волах, 13 - на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1732 гетьман Д. Апостол надав його на ранг генер. осавулу Мануйловичу, після смерті якого володіння в селі одержав б.т. Іван Пироцький (тесть майбутнього полк, писаря Івана Шнурчевського); при ньому (1737) у В. - 26 госп. селян, 15 госп. козаків (3 виборних, 12 підпомічників). Пізніше В. знову стало ранговою маєтністю генер. осавулів. 1780 - 19 дворів (20 хат) селян, 10 дворів (15 хат) підсусідків, 26 дворів (38 хат) козаків. 1797 наліч. 207 душ чол. статі податкового населення; з них 57 душ цар Павло І віддав удові генерал-майора Софії Максимовичевій. Дерев. Богоявлення ц-ва споруджена 1731; при ній церковно-парафіяльна школа. 1859 - 73 двори, 469 ж. У 1861-66 pp. козаки В.були підпорядковані Маціївському Волосному правлінню відомства Палати державного майна, а тимчасовозобов'язані селяни - Смоському Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян. Після реорганізації волостей В. 1867 увійшло до Вільшанської вол. 1-го стану. 1886 –55дворів козаків, 2 двори селян казенних, 37 дворів селян-власників, які входили до2-х сільс. громад (кол. Лихошерстівська та Ведмедівська), 97 хат, 488 ж.; діяли: поновлена ( 1851 ) дерев, ц-ва, 10 вітряків, олійниця. 1910-110 госп., з них козаків - 64, селян - 42, ін. непривілейованих - 1, привілейованих - 3, наліч. 568 ж., у т.ч. 1 тесляр, 3 кравці, 26 ткачів, 7 поденників, 8 займалися інтелігентними та 48 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 839 дес. придатної землі. Діяли земське початкове однокласне училище (1910), в якому навчалося 42 хлопч. і 28 дівчат(1912), Богоявлення ц-ва (у рад. період закрита). В. були підпорядковані Валківській (1923-25) сільраді, пізніше (1925-30) – центр. сільради. 1925 - 127 дворів, 666 ж. (разом з х. Сичі); 1930- 136 дворів, 685 ж. 1929 група середняцьких господарств утворила ТСОЗ, яке потім приєднано до колгоспу. У березні 1930 організовано колгосп «Перемога», що об'єднував 56 господарств з 330 га землі. На трудодень колгоспники отримували по 76 кой. У наступному році в колгоспі було вже 70 господарств, 118 чол. працездатних, працювали механічний млин, двигун з молотаркою, кузня. 1951 колгосп об'єднував 134 двори (222 чол. працездатних), мав 1235 га землі (815 га орної), в.р.х. - 174 (у т.ч. 42 воли), коней - 43. У листопаді 1951 колгоспи «Перемога» (с. Високе) та ім. Шевченка (с. Заудаївське) об'єднані в один колгосп ім. Маленкова, в якому наліч.: 231 двір (372 чол. працездатних), землі - 1901 га (1194 га орної), в.р.х. - 251 (у т.ч. 46 волів), коней - 67. 1 серпня 1958 г-во перейменоване в колгосп ім. «XX з'їзду КПРС». 1961 в почат, шк. навчалось 25 учнів (3 працівники). 1971 - 1 09 дворів, 285 ж. 1996 у В. містився відділок Смоського підсобного цеху УБР, фельдшерсько-акушер. пункт, клуб на 65 місць, б-ка (3,6 тис. од. зб.), діє Хрещенська ц-ва (1995), магазин. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. У центрі села пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим (37 чол.) на фронтах В. В. війни. Уродженцем села є лікар, проф. Ілля Васильович Руцький (1744-86). В. з'єднане дорогами місц. значення з тверд, покриттям (1990) з с. Смош (4 км) та с. Заудаївським (3 км).
