Земноводні

Клас Lissamphibia — земноводні

Роль амфібій у функціонуванні підземних ценозів в межах України не­значна. Хоча в межах цієї групи відомо деякі еутроґлобіонтні форми (зокре­ма, протей з підземних вод Балканського півострова), в межах сучасної фа­уни України немає навіть троґлофільних форм. Попри це, в деяких випадках амфібії як троґлоксени, що потрапили у природні пастки, виконують у пече­рних ценозах важливу роль природного джерела алохтонної (приносної) ор­ганіки.

Із 20 сучасних видів (7 хвостатих і 13 стрибунів), відомих у складі бат- рахофауни України, 5 видів відмічено в підземних порожнинах (2 види Caudata і 3 Salientia).

Склад фауни визначається структурою угруповань в наземних екосистемах.

Сіра або звичайна ропуха (Bufo bufo (Linnaeus, 1758). — (Lissamphibia)) — Поділля: печ. Славка (віддалений та привхідний райони); троґлоксен.

Ропуха зелена (Bufo viridis Laurenti, 1768 — (Lissamphibia)) — Крим: печ. Червона (=Кизил–Коба), привхідний район; троґлоксен.

Жаба трав'яна (Rana temporaria Linnaeus, 1758 — (Lissamphibia)) — Поділля: печ. Славка (привхідний райони, тричі в різні роки); троґлоксен.

Плямиста або вогняна саламандра (Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) — (Lissamphibia) — Карпати: Угольський масив, печ. Романія (привхідна частина печери, численні дорослі); штольні уроч. Кузій (численні личинки); троґлоксен.

Тритон звичайний (Triturus vulgaris (Linnaeus, 1758). — (Lissamphibia) — Львівщина: печ. Медова печера; Поділля: печ. Славка (віддалений район); троґлоксен.

Загальні особливості знахідок амфібій в печерах. Модель "поведінки" амфібій в печерах досить проста. Всі вони знайдені живими і не схудлими. Більшість знахідок мали місце у період, коли амфібії в наземних екосистемах припинили свою активність. У печерах існують умови для довготривалого перебування амфібій у стані, наближеному до зимового "сну": достатність вологи, недоступність їжі, низькі плюсові температури. Шляхи потрап­ляння в підземелля різні: це — входи і нори, потоки.

Географічні особливості. Існують певні відмінності видового складу і частоти потрапляння амфібій у печерні системи. Ці відмінності можна пояс­нити географічними змінами таксономічного різноманіття амфібій, і, отже, вони залежать від складу наземних угруповань. Так, хвостаті амфібії загалом виявлені у печерах західних областей: саламандри — у Карпатах, тритони — на Львівщині. Натомість, види роду ропухи, пристосовані до життя у ксероморфних типах угруповань, виявлені на Поділлі та у Криму. При цьому кримські знахідки амфібій у печерах обмежені саме цим родом.

Роль амфібій в печерних ценозах. Попри низьку чисельність амфібії відіграють суттєву роль у життєдіяльності печер. Амфібії практично не жив­ляться в печерах, проте темпи привнесення ними органіки часто не менші за кажанів, оскільки для більшості амфібій печери є пасткою, і вони врешті ги­нуть

Окрім того, з печер України описано чимало викопних форм амфібій, як вимерлих, так і сучасних, у тому числі протеїв (Proteus), тритонів (Triturus), часничниць (Pebobates), жаб (Rana), ропух (Bufo).