Оборонний вал Кодацької фортеці зберіг підземні ходи, обшиті всередині деревом, а також каземати, в яких зберігалися боєприпаси.

 

Про це повідомила професор Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара Ірина Ковальова, коментуючи результати українсько-польської археологічної експедиції, що працювала над дослідженням Кодацької фортеці у Дніпропетровську.

"Всього тиждень ми досліджували два розкопи загальною площею 200 кв. метрів. Перший із них був на території колишнього кріпосного посаду, другий - заклали на зрізі земляного валу. Його розкопки дали цікавий матеріал: розкопали вхід у каземати бастіону, знайшли казан для приготування їжі та гарматне ядро, що є свідком бурхливої військової історії Кодака", - сказала Ковальова.

Крім того, місцеві жителі передали археологам єдину повністю цілу знахідку - амфору, яку було знайдено біля кар’єру, що вже змив більшу половину фортеці Кодак.

За словами професора Ковальової, у культурному шарі знайшли артефакти різних епох, найдавніші з яких належать до 1632-1635 років, тобто до часу будівництва фортеці. Це фрагменти кераміки, гутного скла, металевий казан, чорнильниця, лампадка, курильні трубки, натільні хрести, скляні намиста, торгові пломби, польські та прусські срібні та мідні монети.

Дослідниця переконана, що наявність західноєвропейських монет свідчить про те, що у фортеці Кодак служили не лише поляки, а й німці, що підтверджується письмовими джерелами. А товарні пломби з рулонів матерії свідчать, за її словами, про "жваві економічні зв'язки з європейськими країнами - Пруссією, Бранденбургом, Голландією і Францією, звідки в той час привозили сукно і оксамит".

"В цілому знахідки на Кодаку свідчать про міцні зв'язки правобережної України з Європою, у той час як на лівому березі Дніпра простежується вплив Росії", - впевнена вчений.

Далі розкопки у фортеці Кодак продовжать українські археологи, пише Укрінформ.

Під Дніпропетровськом завершилася міжнародна українсько-польська археологічна експедиція, що займалася розкопками фортеці Кодак. Участь у ній взяли студенти та вчені Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара і Вроцлавського університету.


    фейсбук