Самий східний заповідник України, що складається із трьох відділень, розташованих у Міловському, Свердловському і Станично-Луганському районах області. Відділення Стрільцівський Степ і Провальський Степ представляють еталони типових східноєвропейських різнотравно-типчаковоковилових степів, а третє — Станично-Луганське (або Придонецька заплава) — заплавні екосистеми лівобережної частини долини р. Сіверський Донець. Першою природоохоронною ділянкою, що нині входить до складу заповідника, була філія Стрільцівський Степ, оголошена заповідною в 1936 р. з метою охорони найбільшої в Україні колонії бабака європейського. В 1948 р. вона одержує статус державного заповідника, в 1961-1968 рр. — входила до складу Українського степового. В 1968 р. створюється Луганський природний заповідник, до якого увійшли Стрільцівський Степ (нинішня площа 4.94 км2) і Станично-Луганське відділення (4.94 км2). У 1975 р. до них приєднується Провальський Степ, що складається із двох близьких територіально і за розмірами ділянок — Калинівської і Грушівської загальною площею 5.87 км2. Основним завданням Луганського природного заповідника є збереження типових і реліктових тварин регіону і природного середовища їхнього перебування — цілинних степів, лісової, лугової і лучно-болотної рослинності заплави Сіверського Дінця. У межах трьох відділень заповідника (загальна площа 15.75 км2) представлені 1082 види судинних рослин (36 з яких внесені до Червоної книги України), а тваринний світ нараховує 63 види ссавців, 270 — птахів, 12 — плазунів, 8.
