КАНІВСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

Один з найстаріших заповідників країни, організований у 1923 р. в однойменному районі. Його територія, що неодноразово змінювалася, нині становить 20.49 км2. Більша її частина — це високий корінний берег р. Дніпро (14.15 км2), інші ділянки — дніпровські острови Круглик (0.92 км2) і Шелестів (3.94 км2), а також Зміїні острови (1.16 км2), розташовані в Канівському водосховищі на Дніпрі. Нагірна частина заповідника дуже насичена різного роду визначними пам’ятками. Тут від- слонюється всесвітньо відомий геологічний феномен — Канівські дислокації. Вони становлять собою деформації древніх порід, що з’явилися під впливом материкового льодовика 200 тис. років тому. Ці породи рясніють величезною кількістю палеонтологічних залишків. Пагорби над Дніпром засіяні археологічними пам’ятками, починаючи з палеоліту. Столітньої давнини вирубка лісів і наступне посилення ерозії призвело до утворення грандіозних ярів [24], що займають майже третину заповідника. Глибина найбільших з них (Сухого і Маланчиного потоків, Комашиного і Хмільнянського ярів) досягає 40–70 м. Густий лісовий покрив, що складається з граба, дуба, клена, липи, берези і ясена, частково приховує природні “рани”, завдані людською недбалістю. Загалом у заповіднику росте 974 види вищих судинних рослин. Заповідні заплавні острови Круглик і Шелестів унікальні тим, що після завершення створення на Дніпрі каскаду водосховищ таких майже не залишилося. Зміїні острови — підвищена ділянка затопленої Канівським водосховищем тераси Дніпра. Вони вкриті навдивовижу ма-льовничими віковими дібровами і сосновими лісами. Тривалий час заповідник є місцем проведення літніх практичних занять студентів Київського університету, що вивчають природничі науки.