Державний (князівський, згодом королівський) замок належить до замків мисового типу. Розташований він на невисокому пагорбі між р. Стир та її рукавом Глуїнець на південно-східній околиці історичного ядра міста. Будувався з кінця XIII до XVI ст. на місці давньоруського дерев'яного укріплення, знищеного в 1261 р. за наказом монгольського хана Бурундая. Замок був одним з наймогутніших у середньовічній Волині. У плані має форму неправильного трикутника з дещо опуклими назовні сторонами, який відповідає природному рельєфу ділянки. З боку поля замок був захищений глибоким ровом, який наповнювався водами річки. До складу оборонних споруд замку входять оборонні мури та три башти - В'їзна, Стирова (Свидригайлова), Владича. Всі укріплення - муровані. Цегляні з лицьових поверхонь стіни всередині забудовані блоками вапняку та уламками цегли. Первісно споруди замку були зведені в готичному стилі. У XV-XVI ст. укріплення модернізовані у зв'язку з поширенням застосування вогнепальної зброї. В цей час у будівлях замку з'явилися риси ренесансної архітектури. На замковому подвір'ї розташовані шляхетський будинок (кінець XVIII ст.) та будинок єпископа (початок XIX ст.). У 1970-1980-х роках за проектом М. Говденко та О. Годованюк у Верхньому замку здійснено реставраційні роботи. Оборонні мури оточують замкове подвір'я по периметру. Товщина їх сягає 2,6-3,0 м. У процесі модернізації XV-XVI ст. проміжки між зубцями закладено, верхню частину мурів зсередини підсилено і над ними надбудовано ще два яруси, завдяки чому висота мурів досягла 12-13 м. У 1970- 1980-х роках південно-східну ділянку мурів відновлено в архітектурних формах XIII—XIV ст., а на північно-західній збережено нашарування XV-XVI ст. та встановлено дерев'яні бойові галереї біля бійниць.
В'їзна башта знаходиться в західному куті замку, який звернено в бік міста. У плані вона майже квадратна (13,5x13,0 м), первісно триярусна, завершена зубцями. До в'їзних воріт через оборонний рів у давнину було перекинуто дерев'яний міст, про що свідчить опис 1545 р. З оборонними мурами башта сполучається крученими сходами, влаштованими в товщі північної та південної стін. У процесі добудов XV-XVI ст. проміжки між зубцями закладено і над ними зведено ще два яруси, внаслідок чого висота башти досягла 27 м. Бійниці нижнього ярусу добудови розраховані на застосування невеликих гармат, верхнього - легкої вогнепальної зброї. У1970-х роках баніту реставровано зі збереженням нашарувань XV-XVI ст. (ренесансний аттик з зубчастим завершенням, білокам'яне обрамлення вікої). Стирова башта розміщена па переломі оборонних мурів у південно-східній частині замку, зверненій убік р.Стир. Дослідженнями підвального ярусу башти та його фундаментів, проведеними в 1978 p., встановлено, що башту збудовано на залишках давнішої, вимурованої з блоків вапняку. Башта - майже квадратна в плані (10x9,5 м), чотириярусна, з підвалом. Товщина стін нижнього ярусу-близько 3 м. Первісно башта завершувалась зубцями. У XV-XVI ст. вона була надбудована, після чого висота її досягла 23 м, а в архітектурі з'явились ренесансні деталі (аттик з фігурним завершенням, обрамлення вікон, карнизи). У 1970-1980-х роках башту реставровано зі збереженням добудов XV-XVI ст.
О. М. Годованюк
