Якби соловейко не вмів так чарівно щебетати, люди ніколи б не співали про нього пісень. А так — не лише співають! І вірші присвячують, пишуть оповідання, казки та байки.
Без сумніву, він — справжня «зірка» пташиного світу! Коли тихої травневої ночі чуєш його голос, просто не віриться, його влака пташка.
За розміром наш герой як усім знайомий горобець, проте аж надто стрункий, на високих тонких ніжках. Його великі очі свідчать про те, що птах може бути активним у темряві.
Колір оперення рудувато - коричневий, знизу трохи світліший. Ото й уся зовнішність.
Соловейкова домівка — зарості кущів і бур'янів, найчастіше поблизу води, але буває вона й у садах чи парках.
Гніздечко розміщує на землі, де знаходить більшу частину їжі — комах черв'яків, слимаків, павуків. Але, не дивлячись на такий виконує лише на високій гілці дерева чи куща — інакше її не всі почують.
Спів соловейка лунає, доки не виведуться пташенята. А тоді сімейні турботи не залишать жодної вільної хвилини: пташина дітвора — завжди голодні створіння.
