Крук
Зовнішній вигляд крука настільки своєрідний, що примушує затамувати подих. Якоюсь незрозумілою загадковістю віє від його чорного блискучого оперення. Довершує враження великий горбатий дзьоб та очі, зустрівшись з якими, відчуваєш, що птах розуміє тебе. Довге пір'я на шиї утворює неначе бороду і, хочеш того чи ні, майже переконуєшся — перед тобою не хто інший, як мудрий казковий чародій. А чародій завжди викликає повагу до себе, хоч буде він хороший, хоч лихий.
У молодого крука рот має червоний колір, який згодом змінюється.
У природі крук добре почувається як у лісі, так і в горах, і в пустелі, скрізь допомагають йому розум і гострий зір.
Гніздо будує на високих деревах чи скелях. До людини птах дуже обережний, проте саме людина допомагає йому харчуватися — крук охоче поїдає всілякі їстівні залишки й взагалі, на відміну від близької його родички ворони, не звик кривдити звірят і пташок, хіба що ловить мишей і комах, особливо коли вигодовує своїх крученят.
Взимку круку стає у нагоді величезний сильний дзьоб. Ним віл легко роздовбує мерзлу їжу.
